Адвокат Морозов (судовий захист)
Належний спосіб захисту у разі поширення інформації в
мережі Інтернет, яка порушує особисте немайнове право особи
11 жовтня 2023
року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 756/10624/21,
провадження № 61-1711св23 (ЄДРСРУ № 114187195) досліджував питання щодо
належного способу захисту у разі поширення інформації в мережі Інтернет, яка
порушує особисте немайнове право особи.
Кожна особа має
право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового
права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
У постанові
Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного
цивільного суду від 07 червня 2022 року у справі №
742/1440/21 (провадження № 61-3481св22) зазначено, що «у пункті 6.5
постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) викладено
висновок про те, що належним
відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор
відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту,
особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор
поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання
(місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і
доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому
розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив
технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані
про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень
процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку
доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно з
усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у
мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант
доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. У таких випадках, власник
веб-сайту визначається у договорі, укладеному з реєстрантом доменного імені.
Інформація щодо власника веб-сайту може бути отримана у хостинг-провайдера
веб-сайту».
У статті 1
Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що веб-сайт - це сукупність даних,
електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або)
суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси
веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких
здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного
імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом;
веб-сторінка - це складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну
(цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав
тощо; власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та
встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів
іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені,
за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Вибір способу
захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та
честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із
тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний
способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні
цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що
відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у
спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно
до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це
порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад,
спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277
ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права
(стаття 278 ЦК) тощо.
Відповідно до
частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий
захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї
сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на
відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням,
використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Фізична особа,
особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або)
членів її сім`ї недостовірної інформації, має
право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина
перша статті 277 ЦК України).
У постанові
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27
червня 2023 року у cправі № 910/8510/21
зазначено, що: «Під поширенням
інформації необхідно розуміти: опублікування
її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів
масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших
засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах,
листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в
електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі».
У постанові
Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 20 квітня 2022 року у справі №
748/2794/20 (провадження № 61-13474св21) зазначено, що: «Спростування
має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна
інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи
недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно
повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з
урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке
спростування охопить максимальну кількість осіб».
Якщо особисте
немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі,
кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити
(припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення
порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення
(частина друга статті 278 ЦК України).
ВИСНОВОК: Тлумачення
частини другої статті 278 ЦК України свідчить, що з метою захисту особистого
немайнового права, законодавець допускає застосування різних способів захисту.
У разі поширення інформації в мережі Інтернет, яка порушує особисте немайнове
право особи, вимога про видалення статті
з мережі Інтернет є належним способом захисту.
Матеріал по
темі: «Захист ділової репутації при
публічному «звинуваченні у вчинені злочину»»
Теги: оціночні судження,
захист честі гідності та ділової репутації, ділова репутація юридичної
особи, розповсюдження недостовірної інформації, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар