30 вересня 2020 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 817/1779/17, адміністративне провадження №
К/9901/55307/18 (ЄДРСРУ № 91884068) досліджував питання щодо оскарження
висновків експертизи землевпорядної документації.
Відповідно
до статті 1 Закону №1378-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних
правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований
рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими
нормативами.
(!!!) Нормативна грошова оцінка земельних ділянок
використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при
міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної
плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат
сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці
показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання
та охорони земель.
За
нормами частини першої статті 15 Закону №1378-IV підставою для проведення
оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної
грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування.
Згідно
зі статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок
проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших
нормативно-правових акті на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна
грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах
населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які
є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про
землеустрій».
У
відповідності до частин 1, 2 статті 20 Закону №1378-IV за результатами
нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна
документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки
оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки
земель.
У
частині четвертій статті 23 цього Закону вказано, що рішення рад, зазначених у
цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних
ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2
статті 271 Податкового кодексу України.
Підпунктом
271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення
спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта
індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно
з частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних
ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного
мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та
другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків
спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків
спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та
даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні
ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і
лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50
гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд,
а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання
раціонального використання та охорони земель.
У
статті 13 вищевказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка
земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного
податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та
комунальної власності.
Нормативна
грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є
розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про
землеустрій».
Відповідно
до частини другої статті 20 цього ж Закону дані про нормативну грошову оцінку
окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з
нормативної грошової оцінки земель.
За
приписами статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок
проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших
нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах
населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один
раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок
сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а
несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна
грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є
розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про
землеустрій».
За
результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна
документація.
У
статті 15 цього ж Закону встановлено, що підставою для проведення оцінки
земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення
органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно
до статті 23 Закону №1378-IV виготовлена технічна документація нормативної
грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується
відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації
про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних
відносин.
Грошова
оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом
Міністрів України (частина п`ята статті 201 Земельного кодексу України).
Пунктами
1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів,
затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213,
визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться
відповідно до Закону України «Про оцінку земель».
Інформаційною
базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені
генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани
території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та
державної статистичної звітності.
Дані
за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки
оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку
земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за
місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів
з дати надходження відповідної заяви.
Положеннями
статті 21 Закону №1378-IV передбачено, що технічна документація, зокрема, з
нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі
відповідно до закону.
Згідно
зі статтею 1 Закону України від 17.06.2004 №1808-IV «Про державну експертизу
землевпорядної документації» (далі - Закон №1808-IV) державна експертиза
землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою
якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет
їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і
правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо
об`єктів експертизи.
Частиною
другою статті 7 Закону №1808-IV передбачено, що виконавцями державної
експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу
виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та
спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові
працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до
закону.
У
пункті 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної
документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391
передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють
Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Приписами
частини першої статті 9 Закону №1808-IV передбачено те, що обов`язковій державній експертизі, крім
іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних
ділянок.
Результатом
проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні
висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є
підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи
органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації
заходів, передбачених відповідною документацією (частини перша та третя статті
35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної
документації").
Положеннями
статті 37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків
державної експертизи.
Так,
замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у
спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають
обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних
відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і
за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.
У
разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний
орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних
відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні
експерти.
У
разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи
або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або
розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.
Висновки
державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі
виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.
Позитивні
висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним
органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної
експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.
(!!!) Зі змісту вищенаведених приписів законодавства
вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка
технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме
витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної
ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам,
нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної
документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та
територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі.
При
цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи
оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих,
що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної
грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у
встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній
документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і
правилам.
Право
на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до
статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим
Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією
чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або
законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно
до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його
справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим
законом.
Так,
статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а
відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту
прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист
права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
В
контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом
захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа
повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні
інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні
інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Згідно
з частиною першою статті 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є
нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Нормативно-правовий
акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює,
змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і
який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний
акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на
виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних
послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та
дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Визначальною
особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин
множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше
учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є
встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на
себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення
відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта
неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа,
що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом
інтересу.
Тим
часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного
суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні
обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення
певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних
змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів
ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин,
ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного
акта.
На
цій підставі Верховний Суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про
грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень,
оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише
носить інформаційний характер.
Правова
позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена
Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі №814/789/17,
від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від
17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 29
липня 2020 року у справі № 810/4275/17
(ЄДРСРУ № 90652727).
Верховний
Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у
витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки
конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач
фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки
земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове
наповнення належить до виключної компетенції відповідача.
Крім
того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за
достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної
документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль
здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної
документації.
Правомірність
застосування відповідного коефіцієнта перевіряється (підтверджується або
спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної
документації, а не судом.
ВИСНОВОК: Слід зазначити, що належним способом захисту у аналогічній
справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено
технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження
дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки
земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими
позивач не погоджується, після
застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка
проводиться в позасудовому порядку.
Аналогічний
правовий підхід застосований Верховним Судом у справах №817/1783/17
(постанова від 28.07.2020) та №817/1793/17
(постанова від 10.09.2020, ЄДРСРУ № 91484957).
Немає коментарів:
Дописати коментар