Різниця авансу від завдатку, а також наслідки невиконання зобов’язання
однією із сторін
01 жовтня 2020 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судув рамках
справи № 361/8331/18, провадження №
61-22682св19 (ЄДРСРУ № 91958530) досліджував питання щодо різниці авансу від
завдатку, а також наслідки невиконання зобов’язання кожною із сторін.
Частиною
першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого
цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно
з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або
більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав
та обов`язків.
Частина
перша статті 628 ЦК України передбачає, шо зміст договору становлять умови
(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є
обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно
до частин першої, третьої статті 635 ЦК України передбачено, що попереднім є
договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін)
укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених
попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для
основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій
формі. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо
основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого
попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні
пропозицію про його укладення.
Відповідно
до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може
забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно
зі статтею 570 ЦК України завдатком
є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові
боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження
зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що
сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається
авансом.
Приписи
статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але
одна із сторін ухиляється від його виконання.
Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в
разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору
купівлі-продажу.
Аналогічний
правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 25 вересня
2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13
лютого 2016 року у справі № 6-176цс12 та
Верховного Суду від 30 січня 2019 року №
461/5297/16-ц.
(!!!) Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом
укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом
платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.
Згідно
з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише
дійсне зобов`язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Законом
не передбачено, що якщо аванс згідно з умовами попереднього договору був
переданий, а зобов`язання не виконано, тобто основний договір у визначений
попереднім договором строк не укладений, то аванс залишається у сторони, яка
його отримала. Така умова попереднього договору суперечить вимогам чинного
законодавства.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб
платежу.
Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати,
яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.
Правила
статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але
одна із сторін ухиляється від його виконання.
Внесення
завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише у разі
наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору
купівлі-продажу.
У
разі видачі авансу кредитор не може бути зобов`язаний до повернення авансу у
подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.
У
разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не
оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому
розмірі, в якому вони надавалися.
Зазначений
правовий висновок сформований Верховним Судом України в постанові від 13 лютого
2013 року у справі № 6-176цс12, в постанові
від 25 вересня 2013 року у справі №6-82цс13
та в подальшому неодноразово підтримувався Верховним Судом в постановах від
28.08.2019 року у справі № 128/1885/14-ц
(ЄДРСРУ № 84005865) та від 27.11.2019 року у справі №520/6286/16-ц (ЄДРСРУ № 86070434).
ВИСНОВОК: Відмінність завдатку та авансу полягає у
наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін .
Так,
якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у
кредитора, а якщо з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові
завдаток в подвійному розмірі.
В
свою чергу, аванс це форма попередньої оплати, яка при виконанні
зобов’язання зараховується до основного платежу, а у разі не виконання
зобов’язання - підлягає поверненню.
І
на останок, будь-який попередній платіж є авансом, якщо в договорі не зазначено
зворотного.
Теги:
аванс, завдаток, задаток, попередня оплата, різниця між авансом та завдатком,
форма оплати, забезпечення виконання договору, судовий захист, Верховний суд,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар