Підтвердження достовірності наданих в суд копій доказів (електронних копій)
Верховний
суд у справі № 910/5080/21 (ЄДРСРУ
№112664531) від 12 липня 2023 року акцентує увагу, що обов`язком суду при
розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності
з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота
розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих
доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх
зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності
та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Усебічність
дослідження доказів означає те, що суд враховує аргументи всіх осіб, що беруть
участь у справі, дослідження та подальшу оцінку доказів проводить не з позиції
однієї зі сторін, а з позиції незалежного арбітра.
Європейський
суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) під час розгляду справ неодноразово звертав
увагу, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного
відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також,
що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці
правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до
сторін провадження, але й до національних судів (див. mutatis mutandis рішення
ЄСПЛ від 22.06.2006 у справі "Miholapa v. Latvia" (Михолапа проти
Латвії), від 31.05.2007 у справі "Andrejeva v. Latvia" (Андрєєва
проти Латвії), від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України").
Належним чином
дослідити поданий стороною доказ, перевірити її, оцінити в сукупності та
взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним
повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це
процесуальний обов`язок суду (див. постанову Касаційного цивільного суду у
складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №
757/28231/13-ц, постанову Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №
910/6210/20, від 30.03.2023 у справі №
905/2307/21 (905/496/22)).
ЄСПЛ зазначає,
що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу
тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку
позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis
mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості,
закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та
важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у
справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Завданням
національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і
доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі
"Ван де Гурк проти Нідерландів").
Кожна сторона
зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу
(частина перша статті 81 ЦПК України).
Частиною другою
статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися
іншими засобами доказування.
Відповідно до
частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в
оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим
Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за
клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у
відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу
не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої
копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Так, 23 грудня
2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 757/28231/13-ц,
провадження № 61-2616св19 (ЄДРСРУ № 93794003) вказав, що належним чином
дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та
взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з
ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування,
це процесуальний обов`язок суду.
Безпосереднє
дослідження доказів тісно пов`язане зі змістом судового доказування, оскільки
він є способом сприйняття судом доказів, а також з дотриманням правил про
належність та допустимість доказів. Відповідно до принципу безпосередності
дослідження судових доказів має проводитися таким чином,
щоб суд мав реальну можливість особисто ознайомитися з
доказами, які є у справі (див. постанову Касаційного
цивільного суду складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 357/4897/20).
ВИСНОВОК: Єдиним належним доказом достовірності наданих в суд копій може бути лише
дослідження оригіналу документа, зокрема за ініціативою суду.
Матеріал по
темі: «Електронні докази у формі листування
за допомогою месенджерів («Skype», «Telegram», «Viber», «WhatsApp»)»
Теги: докази, належні, допустимі, витребування оригіналів, копії
документів, копії електронних доказів, дослідження документів, безпосередність,
судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
