Адвокат Морозов (судовий захист)
Свідчення поліцейського та візуальне спостереження
працівником поліції за порушенням правил дорожнього руху не може бути доказом
порушення ПДР
17 лютого 2026 року Шостий апеляційний
адміністративний суд в рамках справ № 761/35114/24 (ЄДРСРУ № 134177384) та № 754/14774/25 (ЄДРСРУ № 134177383) досліджував
питання щодо Складання постанови поліцейським без доказів правопорушення ПДР.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції
України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про
адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою
Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, Інструкцією з оформлення
поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про
Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією
України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана
Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента
України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до
Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також
виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими
нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до
Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху
на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей
дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних
засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на
вимогах цих Правил.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»
передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно
дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних
актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для
дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди
підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження
органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про
дорожній рух.
Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи
Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення,
зокрема, правил користування засобами транспорту.
Від імені органів Національної поліції розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення
мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають
спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Нормами ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в
справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі
яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність
чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його
вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями
технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису,
у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до
адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в
автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі
тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної
відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які
використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що
стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей
і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа)
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,
повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про
Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких:
перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу;
застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і
кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і
вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності
сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом
їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона
повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,
крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень,
дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування
правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі
наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у
справі.
Отже, при розгляді справи про адміністративне
правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена
особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на
підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного
правопорушення.
Якщо у матеріалах справи, окрім пояснень сторін,
відсутні будь-які докази, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів
патрульної поліції, то вказане свідчить про протиправність оскаржуваної постанови,
яка, як окремий документ, за відсутності доказів, передбачених ст.251 КУпАП, не
є доказом вчинення водієм правопорушення.
Вказане свідчить про недоведеність суб`єктом владних
повноважень правомірність прийнятої ним постанови.
Отже, складання
постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного
правопорушення є неправомірним та незаконним, подібні постанови підлягають скасуванню.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у
постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17.
(!!!) Слід зазначити, що, в силу вимог статті 251 КУпАП, візуальне спостереження
працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення Правил
дорожнього руху.
Крім того, за правилами частини третьої статті 283
КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою
цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення
адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент
вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким
здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові
наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати
адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про
адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула
справу.
Крім того постанова про притягнення до
адміністративної відповідальності повинна містити посилання на технічний засіб,
за допомогою якого здійснено відеозапис вчинення адміністративного
правопорушення.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові
від 11.12.2019 у справі №
761/41786/16-а.
Крім того, свідчення поліцейського (службової особи)
не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є
представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та
контролю за безпекою дорожнього руху.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові
від 15.04.2020 у справі №
489/4827/16-а.
Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених
при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права
без задокументованих доказів вчинення водієм, порушень ПДР України зупиняти
автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження
перевірки на стан сп`яніння (постанова від 15.03.2019 справа № 686/11314/17; від
23.10.2019 справа № 357/10134/17).
ВИСНОВОК: Неможливість надати докази працівником поліції на підтвердження вчинення
особою правопорушення не можуть бути підставою для висновків про доведеність
факту правопорушення.
Матеріал по темі: «Поліцейські зупинили авто: спочатку докази порушення ПДР, а вже потім документи водія»
Теги:
поліція, перевірка документів, докази адмінправопорушення, документи водія,
належні, допустимі, відеофіксація, постанова, пдр, дтп, судова практика,
Верховний суд, Адвокат Морозов
