Взаємозв`язок сторін
зовнішньоекономічного контракту, як підстава для впливу на ціну імпортованих
товарів
28
лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
825/3763/15-а, адміністративне провадження №К/9901/12862/18 (ЄДРСРУ №
87902205) досліджував підстави для впливу на ціну імпортованих товарів у зв’язку
із взаємопов’язаністю сторін зовнішньоекономічного контракту.
Підставами
для прийняття актів індивідуальної дії, за доводами митного органу, послугувало
те, що: продавець та покупець пов`язані між собою, а для перевірки відсутності
впливу взаємозв`язку на заявлену декларантом митну вартість потрібно надати
розрахунок ціни (калькуляцію) відповідно до пункту 3 частини четвертої статті
53 МК України.
Митною
вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до
статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей,
яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант
або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані,
зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної
вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених
даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно
до частини першої статті 53 МК України (в редакції, чинній на час виникнення
спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з
митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що
підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У
частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують
митну вартість товарів.
Частиною
третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої
ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних
днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи,
зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки
підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення
складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично
сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно
з частиною четвертою вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має
обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і
покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або
уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім
документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за
наявності) визначені в ній документи.
Відповідно
до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності
визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під
час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового
значення заявленої митної вартості.
Системний
аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і
зборів мають право здійснювати контроль правильності визначення декларантом
митної вартості товарів, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений
законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження
задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності
обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі
сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження
заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів,
зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня
заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або
подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність
обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості
товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує
можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці
право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості
товарів.
Разом
із тим витребувати необхідно
ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи
помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які
передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних
документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим
методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй
сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Слід
також підкреслити, що приписи вказаних статей зобов`язують митний орган
зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини
неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також
обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи,
надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (Постанова Верховного
суду від 08 листопада 2019 року у справі №
804/6217/15, адміністративне провадження №К/9901/14715/18 (ЄДРСРУ № 85493391).
Згідно
з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які
ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за
такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які
імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо
ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена
вартість); ґ) резервний.
Основним
методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію
України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною
договору (вартість операції).
Кожний
наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може
бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього
Кодексу.
У
разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями
статей 59, 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися
або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в
Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього
Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При
цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не
може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У
разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість
визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64
цього Кодексу.
Наприклад
у інший справі Верховний суд вказує, що формально
нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної
вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем
митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення
митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною
підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом
визначення його митної вартості. (13 червня 2019 року Верховний Суд у складі
колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 805/2605/16-а, адміністративне провадження
№К/9901/14546/18 , ЄДРСРУ № 82383613)
За
змістом частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за
ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію
України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо,
зокрема, покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані
між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При
цьому той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі
не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких
випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції
за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних
товарів (частина дванадцята статті 58 МК України).
Відповідно
до частини вісімнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між
пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної
вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така
вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка
здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних
(аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або
подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього
Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів,
визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
(!!!) Таким чином, саме на декларанта покладено обов`язок довести
митному органу, що хоча продавець та покупець пов`язані між собою особи, однак
такі відносини не вплинули на ціну імпортованих товарів.
Тобто
декларант, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної
особи, за основним методом - за ціною договору, мав би при декларуванні такого
товару надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до
вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією
з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних
(аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів,
визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 МК України.
Аналогічна
правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року
у справі № 825/1973/17 та від 14 листопада
2019 року у справі №825/3799/15-а.
ВИСНОВОК: Верховний суд зазначає, що наявність
взаємозв`язку сторін зовнішньоекономічного контракту може безпосередньо
впливати на ціну товару, а тому у аналогічній справі встановлення таких
обставин має значення для правильного вирішення спору.
Матеріал по темі: «Визначення декларантом митної вартості товарів: витребування документів»
Теги:
митне оформлення товарів, витребування додаткових документів, сумніви у
вартості товарів, сумніви митниці, достовірність інформації, метод
визначення митної вартості, судова практика, Адвокат Морозов
