Визнання недійсними результатів прилюдних торгів: судово-правовий аспект

Адвокат Морозов (судебная защита)

Верховний суд: ані факт неналежного повідомлення про проведення прилюдних торгів, ані факт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведення торгів та його змісту, ані факт проведення прилюдних торгів поза межами основного часу, ані факт недійсності звіту про оцінку НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАНЯ ПРИЛЮДНИХ ТОРГІВ НЕДІЙСНИМИ. 

Предметом огляду є правова позиція Верховного суду України у справі за № 6-1981цс16 від 12 жовтня 2016 року, якою передбачено, що установивши, що проведення прилюдних торгів відбулося з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, суди не перевірили, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред’явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Прилюдні торги - це продаж майна, на яке звернуто стягнення і яке підлягає реалізації (Ухвала Верховного суду України від  27.08.2003 р.).

Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір ( п.1.2 Тимчасового положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» затвердженого наказом Міністерства юстиції № 68/5 від 20 жовтня 1999 року – втратило чинність),

Електронні торги – продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (ч. 9 п. 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту від 29.09.2016  № 2831/5).

 Аналізуючи судову практику необхідно вказати на наступне.

- «сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884 цс15 (Ухвала ВССУ від 08.09.2016 року по справі № 215/7048/13-ц (№ в ЄДРСРУ 61235188);

-«сам по собі факт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів та його змісту, передбачених пунктами 3.5, 3.6 Тимчасового положення, що не вплинуло на результат торгів, не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року та у постанові Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року» (Постанова ВСУ від 06.07.2016 року по справі № 6-3174цс15 (№ в ЄДРСРУ 58976459).

- «електронні торги можуть продовжуватися поза межами основного часу, а саме після 18:00:00, і загальна тривалість додаткового часу проведення торгів не може перевищувати шість годин; при цьому моментом відліку додаткового часу є момент закінчення основного часу, а саме 18 год. 00 хв. 00 сек., який не може перериватися додатковим часом» (Постанова ВСУ від 06.07.2016 року по справі № 6-3131цс15 (№ в ЄДРСРУ 58902261).

- «Чи порушені права і законні інтереси позивача,  внаслідок проведення торгів більш ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (Постанова ВСУ від 29.06.2016 року по справі № 6-370цс16 (№ в ЄДРСРУ 58736540).

ВИСНОВОК: Отже маємо наступне: за судовою логікою ані факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів, ані факт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів та його змісту, ані факт проведення прилюдних торгів поза межами основного часу, ані факт недійсності звіту про оцінку НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАНЯ ПРИЛЮДНИХ ТОРГІВ НЕДІЙСНИМИ, без доведеності порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, тобто позивача.

Тобто все вищевказане, лише може бути «правовою підставою» для визнання торгів недійсними, але виключно в сукупності та доведеності в судовому процесі порушення прав позивача.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України у справі № 6-143цс14 (Ухвала ВССУ від 07.09.2016 року по справі № 638/18757/13-ц (№ в ЄДРСРУ 61197183).

В матеріалі «Прилюдні торги: наслідки недійсності звіту про оціночну вартість майна» та «Прилюдні торги повинні відбуватися в межах дійсності звіту про оцінку» було зазначено, що Верховний суд України  правовими позиціями від 06.04.2016 р. та від 29.06.2016 р. підтвердив, що навіть повторні прилюдні торги повинні відбуватися в межах дійсності звіту про оціночну вартість майна. Недотримання цих правил є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. 

До цього висновку дійшов Верховний суд України у постановах від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 (№ в ЄДРСРУ 57102473) та від 29.06.2016 р. у справі № 6-547цс16  (№ в ЄДРСРУ 58736531).

Зокрема суд вказав на те, що згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

ВАЖЛИВО: Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Вказана вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 (№ в ЄДРСРУ 27226081).

ВАЖЛИВО: З огляду на зазначене вбачається, що у подібного роду судових спорах, необхідно використовувати наявні та/або допустимі докази з акцентом саме на порушення прав та охоронювальних законом інтересах позивача.

Так, в сукупності ст. 638, 651, 652, 655, 656, 657 та 663 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет договору, ціну та строки.

Таким чином Верховний суд України в своїх рішеннях зокрема від 29.06.2016 року по справі № 6-370цс16 дає суттєву підказку позивачу, а саме: «Чи підвищилася вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах, з огляду на те, що торги були проведені більш ніж через 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна?».

ВИСНОВОК: Отже, якщо була проведена оцінка, а потім уцінка нерухомого майна або продаж останнього на прилюдних торгах на підставі нечинного звіту про оцінку, то є  всі підстави стверджувати, що саме позивач НЕДООТРИМАВ грошові кошти від реалізації нерухомості, оскільки вони будуть перераховані кредитору у меншій сумі ніж він міг розраховувати і за ним залишиться частина боргу, а отже порушені МАЙНОВІ права та інтереси боржника - позивача або кредитора – стягувача.

Стосовно спотворення та/або неповноти змісту оголошення про проведення прилюдних торгів щодо кількісних або якісних характеристик майна – позиція аналогічна: це не участь потенційних покупців, які могли створити конкуренцію та запропонувати вищу ціну, а отже не доотримання грошей (позивачем – боржником або стягувачем) в достатній кількості від продажу об’єкту нерухомості.

Теги: исполнительное производство, виконавче провадження, публичные торги, электронные торги, принудительные торги, арест имущества, признание торгов недействительными, обжалование результатов оценки имущества, оценка имущества, експерт-оценщик, реализация на публичных торгах, срок действия оценки, експерт, оценщик, юрист, адвокат, Морозов Евгений

Публичные торги: последствия недействительности отчета об оценочной стоимости имущества.

Адвокат Морозов (судебная защита)

Верховный суд Украины правовыми позициями от 06.04.2016 г. и от 29.06.2016 г. подтвердил, что даже повторные публичные торги должны происходить в пределах действительности отчета об оценочной стоимости имущества. Несоблюдение этих правил является основанием для признания публичных торгов недействительными, при нарушении прав и законных интересов лица, которое их оспаривает.

К этому выводу пришел Верховный суд Украины в постановлениях от 6 апреля 2016 по делу № 3-242гс16 и от 29.06.2016 г. по делу № 6-547цс16.

В частности, суд указал на то, что Порядок реализации арестованного имущества регулируется, в частности, Законом № 606-XIV и Временным порядком.

В соответствии со статьей 1 Закона № 606-XIV исполнительное производство как завершающая стадия судебного производства и принудительное исполнение решений других органов (должностных лиц) - это совокупность действий органов и должностных лиц, определенных в настоящем Законе, направленных на принудительное исполнение решений судов и других органов (должностных лиц), которые производятся на основаниях, в пределах полномочий и способом, определенных этим Законом, другими нормативно-правовыми актами, принятыми в соответствии с настоящим Законом и другими законами, а также решениями, согласно этому Закону подлежат принудительному исполнению.

Частью 3 статьи 62 Закона № 606-XIV предусмотрено, что имущество передается на реализацию по цене и в порядке, определенным статьей 58 настоящего Закона.

В соответствии с пунктом 1 раздела II Временного порядка реализация имущества осуществляется после определения его стоимости (оценки) в соответствии со статьей 58 Закона № 606-XIV.

Согласно части 1 статьи 58 Закона № 606-XIV определения стоимости имущества должника проводится государственным исполнителем по рыночным ценам, действующим на день определения стоимости имущества. Для оценки по регулируемым ценам, оценки недвижимого имущества, транспортных средств, воздушных, морских и речных судов государственный исполнитель привлекает субъекта оценочной деятельности - субъекта хозяйствования, который осуществляет свою деятельность в соответствии с Законом Украины «Об оценке имущества, имущественных прав и профессиональной оценочной деятельности в Украине».

Частями 2-4 статьи 58 Закона № 606-XIV предусмотрено право сторон исполнительного производства обжаловать результаты оценки имущества и порядок их обжалования в передаче имущества на реализацию.

В случае, если сторона исполнительного производства не реализовала свое право обжалования отчета субъекта оценочной деятельности в предусмотренный законом срок, этот отчет об оценке имущества вступает в силу и является основанием для реализации имущества с публичных торгов по начальной цене, определенной в отчете (часть 5 статьи 58 часть 3 статьи 62 Закона № 606-XIV, часть 2 статьи 43 Закона Украины «Об ипотеке».

Пунктом 1 раздела V Временного порядка определено, что реализация имущества осуществляется путем проведения организатором электронных торгов. Передачей имущества на реализацию считается момент внесения информации о лоте в систему электронных торгов. Стоимость имущества, переданного на реализацию, является действительной на период реализации имущества.

Вместе с тем в соответствии с частью 5 статьи 58 Закона № 606-XIV отчет об оценке имущества в исполнительном производстве считается действующим в течение шести месяцев со дня его подписания субъектом оценочной деятельности - субъектом хозяйствования. По истечении этого срока отчет теряет силу и оценка имущества проводится повторно.

Таким образом, исходя из системного анализа приведенных норм, отчет об оценке имущества действует, если со дня его подписания до дня проведения публичных торгов прошло не более шести месяцев. После окончания этого срока обязательным условием назначения и проведения публичных торгов является получение нового отчета об оценке имущества.

Вывод: Проведение публичных торгов по реализации имущества по цене, определенной отчетом об оценке имущества, утратившим силу, является нарушением установленных законодательством правил о порядке реализации имущества на публичных торгах, а, следовательно, является основанием для признания этих торгов недействительными при нарушении прав и законных интересов лица, которое их оспаривает.

Необходимо указать, что вышеизложенная постановление аналогична и соответствует судебной практике принятой ранее.

В  частности Верховный Суд Украины на совместном заседании Судебной палаты по гражданским и хозяйственным делам 1 октября 2014 принял постановление по делу № 6-147цс14, предметом которой был спор о признании недействительными результатов публичных торгов и протокола проведения публичных торгов по продаже недвижимого имущества, признании недействительным свидетельства о приобретении имущества с публичных торгов.

В указанном постановлении суд констатировал, что проведение публичных торгов по реализации имущества по цене, определенной отчетом об оценке имущества, утратившего силу, является нарушением части пятой статьи 58 Закона Украины и основанием для признания таких торгов недействительными.

До конца 2012 года правовой позиции Верховного суда Украины, как кассационной инстанции, считалось, что в ГПК, ХПК и ЗУ «Об исполнительном производстве» отсутствуют правовые нормы, которые бы давали право должнику обращаться с иском о признании публичных торгов недействительными, как и отсутствуют указания условий признания их таковыми.

Во Временном положении о порядке проведения публичных торгов по реализации арестованного недвижимого имущества содержатся только нормы признания открытых торгов не состоявшимися.

Впоследствии Верховный Суд Украины изменил свое видение решения дел указанной категории и высказал иную правовую позицию и указал следующее.

Общий перечень способов защиты гражданских прав и интересов определен в статье 16 ГК, согласно пункту 2 части 2 которой одним из таких способов является признание сделки недействительной.

Учитывая то, что отчуждение имущества с электронных торгов относится к сделкам купли-продажи, такое соглашение может быть признан недействительным в судебном порядке по основаниям несоблюдение в момент ее совершения требований, установленных частями 1-3 и частями 5, 6 статьи 203 ГК, в частности, связи с несоответствием содержания сделки ГК и другим актам гражданского законодательства (часть 1 статьи 215 настоящего Кодекса).

Для применения последствий несоблюдения указанных требований, при разрешении спора о признании электронных торгов недействительными судам необходимо установить имело ли место нарушение требований Временного порядка и других норм законодательства при проведении электронных торгов; повлияли эти нарушения на результаты электронных торгов; имело ли место нарушение прав и законных интересов истцов, которые оспаривают результаты электронных торгов.

Указанная выше правовая позиция изложена в постановлении Верховного Суда Украины от 24 октября 2012 года по делу № 6-116цс12.