Адвокат Морозов (судовий захист)
Порядок, підстави, особливості та судова практика Верховного
суду щодо спадкування самочинного будівництва
27 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 715/1486/22, провадження
№ 61-17510св24 (ЄДРСРУ № 131319962) досліджував питання щодо особливостей
спадкування самочинного будівництва.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав
та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до
інших осіб (спадкоємців).
Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до
складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на
момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від
часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не
позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець,
який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які
обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна
реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених
пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого
самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
(!!!) Верховний Суд наголошує на тому, що право власності на самочинно збудовані
житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи,
які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці.
Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна
визначаються судом відповідно до положень статей 376 та 1218 ЦК України, за
змістом яких у разі здійснення спадкодавцем самочинного будівництва до
спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання
тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові
від 28 квітня 2022 року справі №
359/9695/17.
Згідно ч. ч.1, 2 ст.376 ЦК України житловий будинок,
будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо
вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для
цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні
роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями
будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне
будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови
від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»
роз`яснив судам, що якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво
(частина перша статті 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право
власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в
процесі цього будівництва.
Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію
щодо можливості спадкування будівельних матеріалів, які входять до спадкової
маси та являють собою самочинне будівництво (зокрема у постановах від 01 квітня
2019 року у справі №
569/15959/16-ц, від 16 грудня 2019 року у справі № 489/1685/15-ц, від 10 лютого 2021 року
у справі № 495/3009/15-ц,
від 17 лютого 2021 року у справі № 520/448/17, у справі № 205/3377/21 від 04.12.2024 року ).
Стала практика Верховного Суду свідчить про те, що за
умов неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати
право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку,
зокрема якщо такий поділ можливий з дотриманням будівельних норм і правил, або
з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій
присудити компенсацію.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності
вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або
незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 328 ЦК України набуття права
власності передбачає дотримання певної процедури, з якою закон пов`язує
виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, при
застосуванні цієї норми суд повинен встановити, з яких саме передбачених
законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право
власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку,
передбаченому статтею 392 ЦК України.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах
Верховного Суду України від 18.02.2015 року у справі № 6-244цс14 та від 24.06.2015 року у справі № 6-318цс15.
Отже, за загальним правилом при наявності самочинного
будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали,
використані підчас такого будівництва, оскільки спадкодавець за життя не набув
права власності на відповідне нерухоме майно, то й право власності не буде
входити до складу спадщини.
ВИСНОВОК: В судовій
практиці існує лише можливість спадкування будівельних матеріалів, які входять до
спадкової маси та являють собою самочинне будівництво, тому позов потрібно
пред’являти не про визнання права власності на спадкове майно, а визнання право
власності на будівельні матеріали, які входять до спадкової маси та являють
собою самочинне будівництво.
Матеріал по темі: «Спадкування самочинного будівництва»
Теги: спадок, спадкоємець, наследство, строк на
прийняття спадщини, порушення строку, додатковий строк для прийняття спадщини,
заява, нотаріус, суд, самочинне будівництво, заповіт, завещание, спадкування за
законом, частки спадщини, юрист, судовий захист, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар