Оформлення ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Інструкція з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 січня 2022 року № 36, який набрав чинності 01.04.2022 р. затверджені зміни до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 липня 2016 року № 725 та фактично затверджено Інструкцію з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення (надалі – «Інструкція»)

Відповідно до Інструкції державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснює посадові особи ДСНС з визначенням повноважень Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі та цією Інструкцією.

Стосовно протоколу та уповноважених осіб на його складання

Протокол складається не пізніше двадцяти чотирьох годин із моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності;

Складати протокол про адміністративні правопорушення за ст. 77, 77-1,175, 175-2 та 188-8 КУпАП мають право уповноважені на те посадові особи ДСНС, а за статтями 120, 175, 188-8 КУпАП працівники відомчої, місцевої та члени добровільної пожежної охорони.

Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком, державною мовою, ураховуючи вимоги чинного законодавства щодо державної мовної політики. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу. У разі допущення порушень при оформленні протоколу його заповнений бланк вважається зіпсованим.

Заповнення протоколу

При складанні протоколу зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність, а також зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи (за наявності), яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З метою належного виконання вимог КУпАП посадові особи ДСНС під час складення відповідного протоколу мають право ознайомитися та зафіксувати дані, що містяться в документах, що посвідчують особу, щодо якої складається протокол.

Особливості фіксації правопорушень

При викладенні обставин правопорушення, передбаченого статтею 77 КУпАП зазначається, які саме вимоги пожежної безпеки в лісах порушено, які порушення призвели до знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем чи виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі.

У разі складання протоколу за статтею 77-1 КУпАП зазначається ким, де та коли здійснено самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12 серпня 2021 року № 541, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1311/36933.

Під час складання протоколу відповідно до статті 164 КУпАП зазначається конкретна суть такого адміністративного правопорушення, а саме:

• відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам чинного законодавства, заявленої в декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, перевіряється під час планових (позапланових) перевірок суб’єктів господарювання;

• щодо провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності або в період зупинення ліцензії, надання суб’єктом господарювання органу ліцензування недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, порушення ліцензіатом установленого строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві про отримання ліцензії та документах, що додавалися до неї, невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов - під час планових (позапланових) перевірок ліцензіатів.

Під час складання протоколу відповідно до статті 175 КУпАП зазначається, які порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі якщо порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки призвели до виникнення пожежі, сприяли її розвитку або перешкоджали гасінню, про це обов’язково зазначається в протоколі при викладенні суті правопорушення.

При складанні протоколу відповідно до статті 175-2 КУпАП зазначається суть правопорушення, а саме початок роботи новоутворених підприємств або початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, для яких подання такої декларації є обов’язковим.

При викладенні обставин правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, зазначається хто та коли здійснив завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини).

Під час складання протоколу відповідно до статті 185-14 КУпАП зазначаються де, коли, ким та які саме створено перешкоди в діяльності посадових осіб ДСНС, пов’язаній з проведенням перевірок.

При викладенні обставин правопорушення, передбаченого статтею 188-8 КУпАП, зазначаються дати складання та вручення приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб ДСНС, номери невиконаних пунктів або запропонованих заходів, установлений строк виконання яких на момент перевірки минув. Зазначаються також дата, до якої захід мав бути виконаний, та дата виявлення такого порушення (невиконання) із зазначенням чи є це порушення (невиконання) триваючим.

Якщо строки виконання запропонованих заходів, зазначених у приписі, розпорядженні чи постанові не минули, протокол не складається.

Під час складання протоколу відповідно до статті 188-16 КУпАП зазначається, які саме законні вимоги посадових осіб ДСНС за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру невиконано, з обґрунтуванням відповідно до чинного законодавства. Якщо порушення призвели до виникнення аварії, небезпечної події або надзвичайної ситуації техногенного характеру, сприяли її розвитку або перешкоджали ліквідації, це обов’язково зазначається в протоколі при викладенні суті порушення.

При складанні протоколу відповідно до статті 188-37 КУпАП зазначається про невиконання законних вимог посадових осіб ДСНС щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків.

Права правопорушника та порядок розгляду справи

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України, а також повідомляється про час та місце розгляду адміністративної справи, про що робиться відмітка в протоколі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Складений протокол відповідно до статей 164, 185-14 та 188-16 КУпАП, а також відносно осіб віком від 16 до 18 років разом з повідомленням (додаток 2) та матеріалами, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, у триденний строк з моменту його складання надсилається до районного, районного в місті, міського, міськрайонного судів. У таких протоколах дата та час розгляду адміністративної справи не зазначаються (ставиться прочерк), а зазначаються тільки найменування суду та його місцезнаходження.

(!!!) У разі виконання постанови районного, районного в місті, міського, міськрайонного суду щодо належного дооформлення (доопрацювання) протоколу складеного за статтями 77, 77-1, 120, 164, 175, 175-2, 183, 185-14, 188-8, 188-16 та 188-37 КУпАП, посадові особи ДСНС мають право користуватися в установленому порядку інформацією, яка міститься в Єдиній інформаційній системі Міністерства внутрішніх справ, зокрема для встановлення відомостей, які особа, що вчинила адміністративне правопорушення, відмовилася надати (надала недостовірні відомості), про що письмово повідомляють цю особу протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної інформації.

Якщо особа, стосовно якої складається протокол, не володіє українською мовою, протокол складається за участю перекладача.

Протокол підписується особою, яка його склала, й особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол підписується також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, у ньому робиться запис про це.

Виконання постанови

Постанова, яка надсилається для примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», скріплюється печаткою відповідного територіального органу (підрозділу) ДСНС.

 ПРОТОКОЛ

про адміністративне правопорушення

____________________ № ___
(серія)

___ ____________ 20__ року	__________________ (місце складення)
Я, ________________________________________________            (посада, найменування органу від імені якого посадова особа, уповноважена складати протокол, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) _____________________________________________________                 або прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) працівника відомчої, місцевої пожежної охорони, члена добровільної пожежної охорони) керуючись статтями 223, 24419, 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, склав(ла) цей протокол про те, що громадянин(ка): _________________________________________,                                                 (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності)) число, місяць і рік народження ________, громадянство __________, номер телефону ___________, місце проживання або перебування ______________________________________________________,                                                                                                                                        (адреса) місце роботи (навчання), посада ________________________________________________________________________, документ, що посвідчує особу _________ _______________________________,                                                                                           (назва документа, серія, номер, ким і коли виданий) чи притягався(лася) раніше до адміністративної відповідальності. Якщо так, коли саме __________, дата, час та місце вчинення і суть адміністративного правопорушення ______________________________________________________________________ чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене статтею _____________ КУпАП. Свідки: 1. ______________________________________________                                                      (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса) (підпис)              2. ________________________________________________                                                         (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса) (підпис) Потерпілий(і) ___________________________________________________                                           (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), місце проживання або перебування) Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду ___________________________________________ Громадянину(ці) ____________________ роз'яснено його (її) права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться ___ ________ 20__ року о __ год. ___ хв. у _________________                                                                                                                                                                     (місце розгляду справи) Підпис особи, яка ознайомлена з його (її) правами та обов'язками, місцем і часом розгляду справи ___________ Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення _____ Від пояснень та підпису відмовився(лася) _________________________________________________ Заяви та клопотання ______________________________________________ Рішення органу, від імені якого складено протокол, за заявою (клопотанням) ________ До протоколу долучається ___________________________________________ Підпис особи, яка склала протокол _______________________________________________________ Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про отримання примірника протоколу ___________________, дата отримання протоколу _____________.Текст скопирован с сайта https://alibi.dp.ua

 

Теги: ДСНС, купап, протокол, постанова, надзвичайна ситуація, пожежа, пояснення, оскарження рішення, скасування постанови, Адвокат Морозов

Зупинення експлуатації будівель (приміщень) за позовом ДСНС

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Застосування судом  заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі за позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій

29 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 815/6378/17, адміністративне провадження № К/9901/59701/18 (ЄДРСРУ № 92509603) досліджував питання щодо застосування судом  заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

За даними «Інспекційний портал» у системі за поточний 2020 рік: 106,362 позапланових перевірок,  114,471 запланованових перевірок,  32,216 комплексних перевірок.

Рекордсменами за кількістю заходів на 2021 рік є: 

ДСНС — 50591 (цьогоріч уніфікували підхід та включили до основного плану перевірки шкіл, садочків та інших закладів, підпорядкованих місцевим органам виконавчої влади, плани щодо яких раніше не оприлюднювалися на Інспекційному порталі);

Держпродспоживслужба — 21729 (кількість перевірок за рік суттєво не змінилася);

Держпраці — 21150 (цьогоріч теж уніфікували підхід та включили до проекту річного плану підприємства у сфері додержання законодавства про працю);

Держекоінспекція — 11530 (кількість перевірок за рік суттєво не змінилася);

Держгеокадастр — 6083 (кількість перевірок за рік суттєво не змінилася).

Правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланового заходу є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17 дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом  випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання  закону  звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України «Про виконавче провадження»), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Слід звернути також увагу, що у відповідності до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2019 по справі №826/19328/16 та від 19.11.2019 по справі №580/31/19, необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В той же час відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (провадження №К/9901/30861/18), від 05 грудня 2019 року у справі № 805/1493/17-а (провадження №К/9901/45872/18), від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19 (провадження №К/9901/1451/20), від 29 жовтня 2020 року у справі № 819/1853/17, адміністративне провадження № К/9901/54972/18 (ЄДРСРУ № 92509602) та у справі № 520/11608/19, адміністративне провадження № К/9901/18210/20 (ЄДРСРУ № 92509600).

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

ВИСНОВОК: Верховний Суд наголошує, що саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки, однак слід враховувати, що суб’єкт господарювання не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Матеріал по темі: «Зупинення підприємства у зв’язку із порушеннями правил та норм пожежної безпеки»

 

 

 

Теги: зупинення роботи підприємства, порушення правил пожежної і техногенної безпеки, загроза життю людей, виявлення порушень, перевірка пожежної безпеки, усунення недоліків, покарання, пожежна безпека, судова практика, ДСНС, Верховний суд, Адвокат Морозов