Застосування
судом заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі за
позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій
29 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
815/6378/17, адміністративне провадження № К/9901/59701/18 (ЄДРСРУ №
92509603) досліджував питання щодо застосування судом заходів реагування
у вигляді зупинення експлуатації будівлі за позовом Головного управління
Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
За даними «Інспекційний портал» у системі за поточний 2020 рік: 106,362 позапланових перевірок,
114,471 запланованових перевірок, 32,216 комплексних перевірок.
Рекордсменами за кількістю заходів на 2021 рік
є:
ДСНС — 50591 (цьогоріч уніфікували
підхід та включили до основного плану перевірки шкіл, садочків та інших
закладів, підпорядкованих місцевим органам виконавчої влади, плани щодо яких
раніше не оприлюднювалися на Інспекційному порталі);
Держпродспоживслужба — 21729 (кількість перевірок
за рік суттєво не змінилася);
Держпраці — 21150 (цьогоріч теж уніфікували підхід та
включили до проекту річного плану підприємства у сфері додержання законодавства
про працю);
Держекоінспекція — 11530 (кількість перевірок за
рік суттєво не змінилася);
Держгеокадастр — 6083 (кількість перевірок за рік
суттєво не змінилася).
Правовою підставою для застосування адміністративним судом
заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил
та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю
людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у
сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом
до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення
експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України
з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у
відповідному приміщенні.
Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного
або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних
повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності
обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не
усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між
інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020
року у справі № 826/7073/18, від 25 лютого
2020 року у справі № 826/15768/18.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 6 Закону № 877-V
підставою для здійснення позапланового заходу є подання суб`єктом
господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду
(контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його
бажанням.
Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 у справі
№809/421/17 дійшов висновку, що виконання
судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган,
який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління
ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом
своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення
(щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)
органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове
рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України «Про
виконавче провадження». Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом
випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного
складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого
органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі
судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи
реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих
правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання
судового рішення (за Законом України «Про виконавче провадження»), а як суб`єкт
владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог
законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює
державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в
акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Слід звернути також увагу, що у відповідності до правових
позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2019 по справі №826/19328/16 та від 19.11.2019 по справі №580/31/19, необхідним є усунення всіх виявлених порушень,
які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для
застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на
порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у
своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
В той же час відповідач у разі усунення недоліків в повному
обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю
людей, не позбавлений
можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів
реагування
щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду
адміністративної справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного
Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16
(провадження №К/9901/30861/18), від 05 грудня 2019 року у справі № 805/1493/17-а (провадження №К/9901/45872/18),
від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19
(провадження №К/9901/1451/20), від 29 жовтня 2020 року у справі № 819/1853/17, адміністративне провадження №
К/9901/54972/18 (ЄДРСРУ № 92509602) та у справі №
520/11608/19, адміністративне провадження № К/9901/18210/20 (ЄДРСРУ №
92509600).
При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю
людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення,
територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю
(нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють
спеціальними знаннями у цій сфері.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється
законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту
життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це
зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті
будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути
поставлене під сумнів.
Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері
техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення
надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю
населення.
ВИСНОВОК: Верховний Суд
наголошує, що саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями
щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та
пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності
виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в
акті перевірки порушень є результати повторної перевірки,
однак слід враховувати, що суб’єкт господарювання не позбавлений можливостей звернутись до
суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного
нагляду (контролю),
застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
Матеріал по темі: «Зупинення підприємства у зв’язку із порушеннями правил та норм пожежної безпеки»
Теги: зупинення роботи підприємства, порушення правил
пожежної і техногенної безпеки, загроза життю людей, виявлення порушень,
перевірка пожежної безпеки, усунення недоліків, покарання, пожежна безпека,
судова практика, ДСНС, Верховний суд, Адвокат Морозов
