Адвокат Морозов (судовий захист)
Поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав
не отримання повного судового рішення суду першої інстанції
Суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством
права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним
особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин
пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого
строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням
балансу суспільного та приватного інтересу (див.: постанову Верховного Суду від
08 травня 2019 року у справі №
442/37/14, провадження № 61-1683 св 19).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини,
які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що
оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для
своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального
строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі
суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник,
такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою («Volovik v. Ukraine», № 15123/03, § 53, 55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно,
спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної
визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть
застосовані («Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine», № 17160/06 та № 35548/06,
§ 34, рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року).
Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові
процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути
позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це
буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, на справедливий суд.
(!!!) Без отримання
повного тексту рішення суду неможливо виконати вимоги ЦПК України щодо
належного мотивування апеляційної скарги (14 червня 2023 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 308/10650/19,
провадження № 61-5270св23 (ЄДРСРУ №
111613905).
Більше того,
день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення
судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах
Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 285/2686/20-ц (провадження № 61-2418св22), від
03 листопада 2021 року у справі №
2-3552/10 (провадження № 61-13845св21), від 19 січня 2022 року у справі № 752/19105/21 (провадження
№ 61-17974св21), від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20 (провадження № К/9901/29453/20),
від 11 серпня 2020 року у справі № 404/4551/19 (провадження № К/9901/7347/20), від 16 листопада
2022 року у справі №
752/24301/19 (провадження № 61-5390 св 22).
Для реалізації права на подання апеляційної скарги
визначальним є не стільки участь заявника у всіх засіданнях суду, скільки
отримання ним повного судового рішення, адже без ознайомлення з повним
судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, з яких він виходив, ухвалюючи
рішення, а отже, неможливо сформулювати підстави апеляційної скарги (постанова
Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18
(провадження № 14-29цс24, ЄДРСРУ № 122603347).
У постанові Верховного Суду від 16 червня 2023 року у
справі № 520/986/22 (адміністративне
провадження № К/990/34812/22) вказано, що стаття 299 Кодексу адміністративного
судочинства України (зазначена правова норма кореспондується із положеннями
статті 358 ЦПК України) вимагає від суду апеляційної інстанції перевіряти
факт отримання скаржником повного тексту оскаржуваного судового рішення та
виключно з цього моменту обраховувати процесуальний строк. При цьому
сам факт "обізнаності" скаржника з постановленням оскаржуваного
судового рішення, за загальним правилом, не впливає на такий обрахунок строку.
Зазначене положення процесуального кодексу фактично презюмує добросовісність
поведінки скаржника, об`єктивну неможливість до отримання ним повного тексту
оскаржуваного судового рішення належним чином скористатися конституційним
правом на апеляційний перегляд справи, а також непорушність за такого підходу
принципу res judicata.
Аналогічна правова позиція висловлена 10 січня 2024
року Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного
цивільного суду в рамках справи № 200/22921/15-ц,
провадження № 61-13963св23.
ВИСНОВОК: Без
ознайомлення з повним судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, з яких
він виходив, ухвалюючи рішення, а отже, неможливо сформулювати підстави
апеляційної скарги, таким чином - без отримання повного тексту рішення суду
неможливо виконати вимоги закону щодо належного мотивування апеляційної скарги,
незважаючи на публікацію судового рішення в ЄДРСРУ.
Матеріал по темі: «Поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді»
Теги: оскарження рішення суду,
строк на оскарження, поновлення строку на оскарження, клопотання про поновлення
строку, судове рішення, резолютивна частина судового рішення, судова практика,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар