Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: правова можливість роз'єднання братів і
сестер при вирішені судового спору про визначення місця проживання дитини
19 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 405/239/22, провадження №
61-17605св24 (ЄДРСРУ № 125433904) досліджував питання щодо можливості
роз'єднання братів і сестер при вирішені судового спору про визначення місця
проживання дитини.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2020 року у
справі № 333/1013/17 (провадження
№ 61-5230св20) вказано, що: «при вирішенні спору про місце проживання дитини
належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків
вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про
те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та
обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке
відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з
батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і
прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість
створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в
матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною
умовою для передачі йому дітей.
Суд зобов`язаний надати можливість дитині висловити
свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти
цій думці належну увагу. Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК
України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами
сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між
батьками спору щодо її місця проживання. Так, судом першої інстанції на
виконання вищенаведених положень, було заслухано думку ОСОБА_3, яка зазначала,
що вона любить батька, бажає проживати лише з ним та з бабусею. Пояснила, що
матір вона боїться, бо та її била, не приділяла їй уваги. Таким чином, колегія
суддів Верховного Суду зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій
правильно дійшли до висновку про наявність правових підстав для визначення
місця проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з батьком, надавши першочергове
значення інтересам дитини».
Судове рішення про визначення місця проживання
дитини по своїй суті є рішенням про визнання, а за своїм змістом є
рішенням немайнового характеру. Зважаючи на відсутність у судовому рішенні
про визначення місця проживання дитини обов`язку вчинення дій боржником (тим з
батьків, з яким фактично проживає дитина), таке рішення не підлягає примусовому
виконанню (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати
Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 183/1464/22 (провадження
№ 61-7478сво23))
Касаційний суд вже зазначав, що:
якщо це можливо, суди не повинні допускати
розлучення братів і сестер (див. пункт 65 постанови Верховного Суду в
складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12
квітня 2023 року в справі №
569/22963/21 (провадження № 61-12563св22));
хоча суд не позбавлений можливості визначити
роздільне місце проживання братів і сестер з обома батьками, однак головне
в цьому - не порушити для дитини відчуття стабільності та спокою і врахувати
якнайкращі її інтереси (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2024 року в
справі № 361/1872/21 (провадження № 61-18120св23));
при визначенні роздільного місця проживання дітей, з
урахуванням конкретних обставин справи, окрім емоційного зв`язку між
братами/сестрами необхідно звернути увагу на деякі аспекти: чи не
завдасть братам/сестрам істотної психологічної травми подальше роздільне
проживання, а отже, чи може це вплинути на погіршення їх психічного та
психологічного стану; різниця у віці між дітьми, чи мала місце опіка старшої
дитини над молодшим братом/сестрою; чи є відчуття дітьми однієї сім`ї на час
вирішення спору. Має значення також проживання в одному чи різних населених
пунктах, відстань між ними, чи унеможливить віддаленість місця проживання дітей
спілкування між собою; тривалість проживання кожного з дітей з батьком або
матір`ю на час вирішення спору; чи не проявляв один з батьків байдужості до
виховання тієї дитини, яка проживала окремо тощо (див. постанову Верховного
Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
від 27 листопада 2024 року в справі № 127/9377/21 (провадження № 61-9677св24)).
Касаційний суд вже зазначав, що способом захисту
може бути пред`явлення позову про зміну місця проживання малолітньої особи, яке
визначене рішенням суду. Тобто, зокрема, в разі зміни обставин, пов`язаних
із віком дитини, або коли вже є рішення суду про визначення місця проживання
дитини, яке не виконане як мати дитини, так і батько не позбавлені можливості
звернутися з позовом про зміну місця проживання дитини (див. див. постанову
Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 25 вересня 2024 року в справі № 754/1447/23 (провадження №
61-6119св24)).
ВИСНОВОК: Отже, при
вирішенні питання про роз'єднання братів і сестер при вирішені судового спору
про визначення місця проживання дитини потрібно з`ясувати чи буде відповідати
якнайкращим інтересам дитини роз`єднання сестри з братом, здійснити оцінку
відносин між братом і сестрою і перевірити чи не призведе таке роз`єднання до
руйнування родинних відносин між рідними братом та сестрою, та вирішити позови
залежно від відповіді на ці питання.
Матеріал по темі: «Повернення дитини до місця проживання згідно із Конвенцією 1980 року»
Теги: позбавлення батьківських
прав, лишение родительских прав, висновок органу опіки та піклування, орган
опіки, інтереси дитини, захист інтересів, судова практика, Верховний суд,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар