Адвокат Морозов (судовий захист)
Визнання правочину, яким замасковано розмивання частки
учасника ТОВ, недійсним в судовому порядку
10 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/266/22 (ЄДРСРУ № 119416876) досліджував
питання щодо визнання правочину, яким замасковано розмивання частки учасника
ТОВ недійсним в судовому порядку як укладеного на підставі зловмисної змови
(застосування ч.1 ст.232 ЦК)
Верховний Суд звертає увагу, що у постанові від
22.10.2019 у справі №911/2129/17
Велика Палата Верховного суду дійшла таких висновків:
6.18. Отже, за змістом частин першої, третьої та
четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України,
пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо
представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до
установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та
обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва,
наведене у статті 237 ЦК України.
6.19. При цьому орган юридичної особи, який діє
одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та
волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних
для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.
6.20. Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення
цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або
актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана
утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди
довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з
наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;
при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад
суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного
обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також
недобросовісна конкуренція.
6.21. За змістом наведених вище норм матеріального
права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не
лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.
6.22. Окрім того, такі правовідносини мають довірчий
характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна
поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні
певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою
заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним
умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо
корисливих на користь такої посадової особи рішень.
6.28. Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суди
попередніх інстанцій встановили, що оскаржувані позивачем правочини (договори)
вчинялись від імені ТОВ посадовими особами від імені позивача, проте всупереч
його інтересам. Зміст таких правочинів не відповідав справжньому волевиявленню
ТОВ як суб`єкта господарювання, а був спрямований на задоволення особистих
інтересів вказаних представників, які фактично діяли в інтересах іншого
товариства, на користь якого виводились виробничі потужності.
6.29. Отже, як правильно встановлено судами, наведені
вище обставини вказують на наявність умислу, домовленості представників сторін
під час укладення спірних договорів щодо переслідування власних інтересів
всупереч інтересам позивача, що стало підставою для задоволення позову,
визнання недійсними договорів та повернення позивачу майна, відчуженого за
такими договорами.
6.30. Ураховуючи вищевикладене, господарські суди
попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для
задоволення позову".
ВИСНОВОК № 1: Отже, Верховний Суд вже робив висновки щодо можливості
застосування ч.1 ст.232 ЦК у випадку, коли директор як виконавчий орган
юридичної особи вчиняє правочини всупереч її інтересам на підставі зловмисної
домовленості з іншою стороною.
Чи може суд
втручатися в господарську діяльність товариства (визначати економічну
доцільність залучення інвестицій) або бенефіціарної Компанії нерезидента?
В Україні презюмується добросовісність,
обґрунтованість та розумність бізнес-рішень (ділових рішень), якщо інше не
доведено позивачем. Виключення з цього правила становлять випадки, коли особа
діяла у конфлікті інтересів.
В доктрині та світовій судовій практиці сформувалося
так зване "правило ділового рішення" (business judgement rule),
відповідно до якого посадові особи не повинні доводити ефективність ділових
рішень. За цим правилом, суди зазвичай не входять в питання оцінки ефективності
ухвалених ділових рішень. Судді зазвичай не володіють достатньою компетенцією
та досвідом для оцінки ефективності ухвалених ділових (інвестиційних,
підприємницьких) рішень. Крім того, будь-яке бізнес-рішення є ризиковим, це невід`ємна
риса підприємницької діяльності, а також таким, яке ухвалюється в умовах
володіння певним обсягом інформацією
станом на момент ухвалення рішення. При ухваленні рішень інформація про
майбутні події є невідомою і може бути лише спрогнозована. Оцінка судом ефективності ділового рішення вже постфактум,
за наявності значно більшого обсягу інформації про події, які відбулися після
ухвалення рішення, не завжди забезпечує справедливий підхід. Під час судового
розгляду, який відбувається як правило зі спливом значного періоду часу, навіть
розумне ділове рішення може здатися нерозумним. Водночас, "правило
ділового рішення" не захищає очевидно нерозумні, абсурдні рішення, яким
немає пояснень, які належним чином не обґрунтовані.
ВИСНОВОК № 2: Суд зобов’язаний надати оцінки
аргументам обох сторін та наданим на їх підтвердження доказам щодо
обґрунтованості/необґрунтованості та розумності/нерозумності рішень, ухвалених
керівником (про збільшення статутного капіталу, про відмову від переважного права
на внесення додаткового вкладу при збільшенні розміру статутного капіталу, що
призвело до зменшення частки компанії), наскільки такі дії відповідали
інтересам компанії бенефіціарного власника, тощо.
Матеріал по темі: «Розмивання
частки учасника у статутному капіталі ТОВ (номінальне збільшення)»
Теги: статутний капітал,
розмивання частки учасника,
корпоративний контроль, збільшення статутного капіталу, тов, директор, учасник,
загальні збори, іноземний елемент, нерезидент, зміна власника, корпоративний
спір, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар