Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: збільшення статутного капіталу ТОВ
удаваним правочином, яким замасковано дарування або розмивання частки учасника
ТОВ
10 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/266/22 (ЄДРСРУ № 119416876) досліджував
питання щодо збільшення статутного капіталу удаваним правочином, яким
замасковано дарування або розмивання частки ТОВ.
Так, правочином є дія особи, спрямована на набуття,
зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.202 ЦК).
Згідно ч.1 ст.235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено
сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Відповідно до ч.3 ст. 719 ЦК договір дарування
майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у
майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми
цей договір є нікчемним.
Порядок збільшення статутного капіталу врегульовано ст.18 Закону "Про ТОВ та ТДВ". Зокрема, ця стаття
встановлює:
1. Учасники товариства можуть збільшити статутний
капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб
за рішенням загальних зборів учасників.
2. Кожний учасник має переважне право зробити
додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до
його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть
зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного
права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою
збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів,
лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення
додаткових вкладів.
3. У рішенні загальних зборів учасників товариства про
залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного
капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки
кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного
капіталу.
4. Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій
формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники
товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
5. Додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування
зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою.
6. Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади
протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не
більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення
додаткових вкладів.
7. Треті особи та учасники товариства можуть вносити
додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення
додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право,
якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не
встановлено менший строк.
8. Статутом або одностайним рішенням загальних зборів
учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися
інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість
учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у
статутному капіталі або право лише певних учасників чи лише третіх осіб вносити
додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів
лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.
9. З учасником товариства та/або третьою особою може
бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник
та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи
негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному
капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.
10. Протягом одного місяця з дати спливу строку для
внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні
збори учасників товариства приймають рішення про:
1) затвердження результатів внесення додаткових
вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;
2) затвердження розмірів часток учасників товариства
та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових
вкладів;
3) затвердження збільшеного розміру статутного
капіталу товариства.
11. Якщо додаткові вклади не внесені учасником
товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення
додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається
розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір
частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним
додаткового вкладу.
(!!!) Отже, збільшення статутного капіталу є правочином, який вчиняється між
товариством та учасником або третьою особою. Цей правочин може
оформлюватися письмовим договором або ні.
Внаслідок укладення такого правочину учасник/третя
особа набуває корпоративні права (частку) у статутному капіталі товариства, а
товариство отримує внесок до статутного капіталу, тобто певне майно
(кошти, нерухоме майно, майнові права,
права інтелектуальної власності тощо).
Верховний Суд звертає увагу, що чинне законодавство
містить цілу низку приписів, спрямованих на запобігання такому явищу як
"розмивання частки учасника у статутному капіталі". Для цього законом
передбачене переважне право учасників на внесення додаткових вкладів, принцип
пропорційності (право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення
статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі) тощо.
Чинне законодавство не містить такого терміну, втім,
він визначається у низці судових рішень.
Так, у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Велика Палата
Верховного Суду не погодилася з тим, що голосування представника позивача на
загальних зборах за збільшення статутного капіталу є продажом частки. Зокрема,
вказала у постанові "зазначеним рішенням зборів не передбачався продаж чи
відступлення частки позивача, а передбачалося збільшення розміру статутного
капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів іншими учасниками. Таке
збільшення капіталу призвело до зменшення розміру частки позивача у
відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, тобто відбулося так
зване розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу. Втім таке
зменшення розміру частки учасника у відсотковому вимірі без зменшення
номінальної вартості не є тотожним відчуженню належної позивачу частки або її
частини у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славія" (п.48).
У постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 та від
01.10.2020 у справі №916/3007/19
також вказано, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових
вкладів учасників та зміна пропорції часток у статутному капіталі, що призвело
до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її
номінальної вартості, за певних умов може бути кваліфіковане як розмивання
частки учасника, який не вніс додаткового вкладу.
Європейський суд з прав людини також виснував, що розмивання
частки у статутному капіталі порушує право власності учасника товариства. У
справі "Совтранавто-Холдинг проти України" заявник, посилаючись на
ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод, скаржився, що внаслідок реєстрації Луганським міськвиконкомом
незаконних рішень ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" про збільшення розміру
статутного капіталу його акції були знецінені і що, внаслідок цього, він втратив
контроль над діяльністю і майном ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Він
також наполягав, що компенсація, яку він отримав внаслідок ліквідації ЗАТ
"Совтрансавто-Луганськ", не була пропорційною частці капіталу, яким
він володів на початку. Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.07.2002
у справі "Совтранавто-Холдинг
проти України" (заява №48553/99) вказав:
"91. Суд зазначає, що в своєму рішенні щодо
прийнятності він вже констатував, що акції, якими володів заявник, мали
безсумнівно економічну цінність та
становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу №1…
92. Суд також має своїм завданням дослідити, яке
положення статті 1 застосовується в цьому випадку.
Суд нагадує у зв`язку з цим, що "акція товариства
є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного
капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за
акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право
впливати на товариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84,
"Товариство S. і T. проти Швеції", рішення від 11.12.1986, Рішення та
Звіти (D.R.) 50, с. 158).
Суд зазначає, що у цьому випадку заявник спочатку
володів 49% акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Внаслідок кількох
збільшень статутного фонду ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" частина капіталу,
що була в його володінні, знизилася з 49% до 20,7%. Відтак, зазнали змін власні
повноваження заявника як власника акцій, а саме: його здатність керувати
товариством та контролювати його майно".
ВИСНОВОК: Враховуючи розмір активів ТОВ, то додатковий (незначний) вклад у статутний
капітал товариства є очевидно номінальним, таким що не мав і за жодних обставин
не міг мати будь-який економічний вплив на діяльність цього товариства. Такий
вклад було зроблено "для проформи", "про людське око" на
виконання вимог закону щодо процедури збільшення статутного капіталу, а
насправді - виключно для того, щоб розмити (зменшити у відсотковому вираженні)
частку компанії нерезидента у статутному
капіталі ТОВ, а фактично збільшенням статутного капіталу була замаскована
безоплатна передача корпоративного контролю Компанії нерезидента, а не
відчуження (дарування) самої частки.
Матеріал по темі: «Розмивання частки у статутному капіталі ТОВ (застосовні норми
права)»
Теги: статутний капітал, розмивання частки учасника, корпоративний контроль,
збільшення статутного капіталу, тов, директор, учасник, загальні збори,
іноземний елемент, нерезидент, зміна власника, корпоративний спір, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар