Адвокат Морозов (судовий захист)
Відповідальність
платника податків за порушення граничних строків реєстрації податкових
накладних у випадку адміністративного та судового оскарження
27 червня 2024
року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 300/2026/19,
адміністративне провадження № К/9901/24060/20
(ЄДРСРУ № 120036332) досліджував питання щодо відповідальності платника
податків за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у
випадку адміністративного та судового оскарження.
Відповідно до
підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і надалі в редакції,
чинній на момент виникнення спірних відносин) платники податків зобов`язані
подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним
законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з
обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 201.1
статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань
платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з
дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством,
електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у
встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із
пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання
товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в
установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та
надати покупцю за його вимогою.
Податкові
накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за
операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування,
підлягають реєстрації в ЄРПН.
Підтвердженням
продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування
до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка
надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація
податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у
ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових
накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15
календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно)
календарного місяця, в якому вони складені; для податкових
накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по
останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного
дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони
складені.
У разі
порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим
Кодексом.
Зокрема, за
змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент
прийняття оспорюваного рішення) порушення платниками податку на додану вартість
граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації
податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової
накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу
(покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені
від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою
накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог
статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації,
штрафу в розмірі, встановленому цим пунктом (від 10 до 50 відсотків суми
податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках
коригування, в залежності від тривалості порушення).
Спірним у цій
частині є питання застосування норми права - пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК
України в частині розуміння виключних випадків звільнення від відповідальності
за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Це питання вже
було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, зокрема, у його
постановах від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі №807/68/18, від 13 серпня
2019 року у справі №2040/7988/18,
від 20 травня 2020 року у справі №400/1392/19 зазначено, що пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК
України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з
синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, внесені
Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»
зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення
граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення
стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається
отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які
звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та
складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за
нульовою ставкою. Тобто для застосування виключень і звільнення від
відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від
оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою. Відтак,
Верховний Суд звертав увагу, що саме зміст операції є визначальним при
вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для притягнення платника
податку до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.
Однак 23 травня
2020 року набрали чинності положення Закону №466-IX.
Цим
законодавчим актом підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України
доповнено пунктом 73, за змістом якого штрафи за порушення платниками податку
на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або
розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі
податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями,
що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що
оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що
не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також
податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього
Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту
198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої
податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199
цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової
накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого
пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом
періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за
якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в
процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за
ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про
внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без
податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Штрафи,
застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку,
передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку
коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових
накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану
вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за
нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної
отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до
пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених
підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку
коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної,
складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування,
складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної
відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу
нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня
2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові
повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового
оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання
чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних
неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 5
відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше
3400 гривень.
Контролюючий
орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і
надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення.
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Пізніше Законом
України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування
електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14
липня 2020 року №786-IX (надалі також - Закон №786-IX, який набрав чинності 08
серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і
другому після слів та цифр «відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4
статті 201 цього Кодексу» доповнено словами «та розрахунку коригування,
складеного до такої податкової накладної», а слова і цифри «до 31 грудня 2019
року» замінено словами «до дати набрання чинності Законом України «Про внесення
змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування
податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому
законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або»; в абзаці
першому цифри і слова « 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану
вартість), але не більше 1020 гривень» замінено цифрами і словами « 1 відсотка
обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень»;
в абзаці другому цифри і слова « 5 відсотків обсягу постачання (без податку на
додану вартість), але не більше 3400 гривень» замінено цифрами і словами « 2,5
відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700
гривень».
Виходячи зі
змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведених вище норм права, можна
зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й
розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від
відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а
й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності,
встановленого раніше чинними положеннями податкового законодавства, у
випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні
положення» ПК України. Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію
положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в
частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану
вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування
до такої податкової накладної в ЄРПН протягом строку, передбаченого статтею 201
цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в
тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані
платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання
чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові
повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового
оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові
зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
У такий спосіб
законодавець, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі
відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної та/або
розрахунку коригування, що не надається покупцю товарів/послуг, звільнив від
надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами
податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX
«Перехідні положення» ПК України умов.
Такий підхід
висловлено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у
справі №160/1553/19,
від 11 січня 2021 року у справі №480/3000/19,
від 16 серпня 2022 року у справі №260/385/19, від 22 лютого 2023 року у справі №640/13531/19.
ВИСНОВОК: Позиція
Верховного Суду свідчить про те, що для застосування пункту 73 підрозділу 2
розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України грошові зобов`язання вважаються
неузгодженими протягом всієї процедури судового оскарження, в
тому числі у випадку оскарження судових рішень в
касаційному порядку. Проте, з моменту закінчення усієї процедури
судового оскарження (в судах всіх трьох інстанцій, якщо таке оскарження
відбувалось) грошові зобов`язання у розумінні пункту 73 підрозділу 2 розділу XX
«Перехідні положення» ПК України вважаються узгодженими.
Матеріал по
темі: «Відмова
у реєстрації податкової накладної у ЄРПН з підстав нереальності господарської
операції»
Теги: податкова
накладна, несвоєчасна реєстрація податкової накладної, звільнення від
відповідальності, граничний строк реєстрації, налоговая накладная, регистрация
налоговых накладных, судебная практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар