Адвокат Морозов (судовий захист)
Іпотека є акцесорним видом забезпечення виконання
зобов`язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує
22 травня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 754/8750/19,
провадження № 14-202цс21 (ЄДРСРУ № 119583712) досліджувала питання щодо
акцесорної природи забезпечувального зобов`язання за договором іпотеки
Виконання зобов`язання може забезпечуватися
неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом
довірчої власності (частина перша
статті 546 ЦК України).
За загальним правилом, акцесорність означає
односторонню залежність забезпечувального зобов`язання від основного
зобов`язання та характеризується відсутністю взаємозалежності, а також
взаємної акцесорності. Тобто саме забезпечувальне зобов`язання має похідний
характер від основного та саме юридична доля забезпечувального зобов`язання
наслідує юридичну долю основного, а не навпаки.
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України
іпотека є видом застави.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №
898-IV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном,
що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким
іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою
зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки
переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим
Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону №
898-IV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні
права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту
державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
У частинах четвертій, п`ятій згаданої статті
визначено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання
або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору,
що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і
є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії
іпотечного договору.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право
задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в
частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги,
включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого
збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює
основне зобов`язання (частина перша статті 7 Закону № 898-IV).
(!!!) Аналіз
параграфа 1 глави 49 ЦК України та приписів Закону № 898-IV дає підстави для
висновку, що іпотечне зобов`язання має похідний характер від основного
зобов`язання, існує в межах основного зобов`язання і саме недійсність
основного зобов`язання як договору або вимоги призводить до недійсності
правочину щодо його забезпечення, а не навпаки.
З огляду на правову природу забезпечувального
зобов`язання саме це зобов`язання має наслідувати юридичну долю основного
зобов`язання. В разі припинення основного зобов`язання за українським правом
так само припиняється і забезпечувальне зобов`язання, зокрема, в разі виконання
боржником основного зобов`язання в повному обсязі.
ВИСГОВОК: Отже, іпотека є акцесорним видом
забезпечення виконання зобов`язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує.
Матеріал по темі: «Відсутність оригіналів договорів за якими відступаються права
вимоги»
Теги: іпотека, ипотека, звернення
стягнення на предмет іпотеки, письмова вимога, повідомлення іпотекодателя,
позасудовий спосіб, боржник, стягнення іпотеки, грошовому вираженні, вартість
майна, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар