Включення до складу
доходу заборгованість за векселями ліквідованого векселедавця з терміном
погашення який не настав
21
жовтня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду в рамках справи №
280/6213/19, адміністративне провадження № К/9901/33577/20 (ЄДРСРУ №
100471039) та справа № 808/6022/15,
адміністративне провадження № К/9901/33876/20 (ЄДРСРУ №100471041) досліджував
питання щодо включення до складу доходу заборгованість за векселями, термін
погашення яких не настав.
Відносини,
пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються «Уніфікованим законом про
переказний та простий векселі», що ратифікований Законом України від 06 липня
1999 року № 826-XIV «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року,
якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі»,
Цивільним кодексом України, Законами України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV
«Про цінні папери та фондовий ринок» та від 05 квітня 2001 року № 2374-III «Про
обіг векселів в Україні».
За
визначенням, наведеним у частині першій статті 14 Закону України від 23 лютого
2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», векселем є цінний папір,
який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ
третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику
векселя (векселедержателю).
Відповідно
до статті 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-III «Про обіг
векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для
оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи,
надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, фінансових
векселів.
На
момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або
векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій
чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має
бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
(!!!) У разі видачі (передачі) векселя відповідно до
договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та
виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.
Згідно
зі статтею 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж
положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними
з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20);
строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі
неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті
55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності
(статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових
строків (статті 72, 73 і 74).
Відповідно
до частини першої статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта,
які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років,
які обчислюються від дати настання строку платежу.
Ця
норма стосується не тільки векселедержателя, а всіх осіб, що мають право
вимагати за векселем.
За
правилами статей 11, 16 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель,
навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом
індосаменту. Власник переказного векселя вважається його законним держателем,
якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть
якщо останній індосамент є бланковим.
Таким
чином, вексель є
інструментом комерційного кредиту, що виступає у вигляді відстрочення платежу
за надані товари та послуги.
При
цьому векселедавець не має можливості та не зобов`язаний отримувати відомості
щодо обігу виданих векселів та передачі їх векселедержателем іншим особам.
Відповідно
до статті 43 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу
проти індосантів, трасанта та інших зобов`язаних осіб при настанні строку
платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за
таких умов: якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; у разі
банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі
припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим
рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі
банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту.
Наведені
правові норми закріплюють право векселедержателя на дострокову реалізацію права
вимоги за векселем за рахунок солідарно зобов`язаних осіб у разі, якщо до
настання строку платежу відбудуться визначені Уніфікованим законом події, що
унеможливлюють погашення такого векселя прямим боржником.
При
цьому векселедержатель може використовувати простий вексель у розрахунках зі
своїми контрагентами шляхом переводу власної заборгованості на векселедателя. У
такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право
вимоги в іншого кредитора.
Отже,
вексель може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за
ним. Вексель як актив не
втрачає своєї правової сили внаслідок ліквідації держателя та може і надалі
використовуватися в обігу.
Верховний
Суд у справі №826/8499/16 указав, що у
випадку відсутності даних про те, що прості векселі до ліквідації
держателя - Товариства з обмеженою відповідальністю не були передані іншим
сторонам (кредитору, індосату) та залишені в нього, заборгованість за такими
векселями не може вважатися безнадійною кредиторською заборгованістю та
обумовлювати обов`язок позивача включити її до інших доходів звітного періоду.
Отже,
вексель може і надалі використовуватись в обігу до закінчення строку платежу за
ним. Вексель як актив не втрачає своєї правової сили внаслідок ліквідації
держателя та може і надалі використовуватись в обігу. Тому, у випадку
відсутності даних про те, що прості векселі до ліквідації держателя -
Товариства не були передані іншим сторонам (кредитору, індосату) та залишені в
нього, заборгованість за такими векселями не може вважатись безнадійною
кредиторською заборгованістю та обумовлювати обов`язок позивача включити її до
валового доходу звітного періоду.
ВИСНОВОК: Припинення державної реєстрації
контрагента платника жодним чином не свідчить про сплив терміну позовної
давності за виданим векселем, оскільки до моменту припинення або в процесі
ліквідації юридичної особи вексель міг бути переданий шляхом індосаменту іншим
юридичним чи фізичним особам.
Аналогічна
правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була
висловлена у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 (справа №820/11646/13-а), від 13.11.2018 (справа № 810/5344/13-а), від 20.11.2019 року (справа №2а-4725/10/0870).
Матеріал по темі: «Використання та обіг векселя після ліквідації держателя»
Немає коментарів:
Дописати коментар