Неточність, недоліки або відсутність товарно – транспортної накладної при
податкових перевірках
06 жовтня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 120/847/20-а, адміністративне провадження №
К/9901/32521/20 (ЄДРСРУ № 100155842) досліджував питання щодо наслідків
відсутності товарно-транспортних накладних при податкових перевірках.
За своєю правовою природою,
товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних
цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Товарно-транспортні накладні чи
подорожні листи не є
винятковими первинними бухгалтерськими документами, які
підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором та
за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового
кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі
наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до
положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних,
податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень,
відомостей про рух активів, товару та інших документів (27 травня 2021 року
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в
рамках справи № 815/3170/16, адміністративне
провадження №К/9901/4250/17 (ЄДРСРУ № 97218769).
Тобто, оскільки транспортною
документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів,
а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне
отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як
товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних
господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку
права на отримання податкового кредиту з податку на додану
вартість.
Аналогічний правий висновок викладений
у постановах Верховного Суду від 06.08.2021 у справі №
640/18984/18 та від 06.02.2018 у справі №
816/166/15-а.
Більше того, чинним законодавством
України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати перевірку
справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.
Відсутність в товарно-транспортних накладних конкретної адреси пункту
навантаження, не є підставою для висновків про відсутність господарської
операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у
власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його
господарською діяльністю мали місце.
Крім того, якщо обов`язок щодо
перевезення товару був покладений на контрагентів, то відповідно заповнення
контрагентами чи перевізниками товарно - транспортних накладних з недоліками не
може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару.
Аналогічна правова позиція, викладена в
постановах Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 816/149/16, від 06 серпня 2021 року у справі № 640/18984/18, від 12 лютого 2021 року у справі № 804/2317/18, від 02 лютого 2021 року у справі №808/412/16, від 04.06.2020 у справі №340/422/19.
ВИСНОВОК: ТТН підтверджується операція з надання
послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, а отже недоліки в її
заповненні та й взагалі її відсутність, за наявністю первинно – бухгалтерських
документів, є належним підтвердженням здійснення фінансово - господарської
операції.
Матеріал по темі: «Товарно-транспортна накладна»
Теги:
товарно-транспортні накладні, ТТН, відсутність товарно-транспортних накладних,
податкові спори, налоговые споры, судова практика, Верховний суд, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар