Поділ спільного сумісного майна жінки та чоловіка, які проживають однією
сім’єю без реєстрації шлюбу
06 вересня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справи № 522/627/17,
провадження № 61-21368св19 (ЄДРСРУ № 99436629) досліджував питання поділу
спільного сумісного майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю без
реєстрації шлюбу.
У абзаці 1 частини другої статті 3 СК
України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають,
пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Одразу слід вказати, що факт реєстрації
(проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні
обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу (постанова Верховного Суду у
складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05
лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц
(провадження № 61-28377св18).
У частинах першій, другій статті 74 СК
України (у редакції, чинній станом на 01 січня 2004 року) якщо жінка та чоловік
проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте
ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної
власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що
є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не
перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
У частині четвертій статті 368 ЦК
України передбачено, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні
грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не
встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини четвертої статті
263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин
суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в
постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного
Суду від 22 серпня 2018 року у справі №
644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим
пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3
червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами
сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто
наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля
майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його
ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей
про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують
реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного
переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають
сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного
проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і
взаємні права й обов`язки.
У постанові Верховного Суду України від
08 червня 2016 року у справі № 6-2253цс15
зроблено висновок, що «за правилами статті 74 СК України (у редакції, чинній до
16 січня 2007 року) якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не
перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання,
належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено
письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної
власності жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються
положення глави 8 цього Кодексу. Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та
жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною)
підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права
спільної сумісної власності на майно. Визнання майна таким, що належить на
праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією
сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення
факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних
прав та обов`язків. Особам,
які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної
власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в
результаті спільної праці та за спільні грошові кошти».
Аналогічні по суті висновки зроблені й
по застосуванню статті 74 СК України (в редакції, чинній з 16 січня 2007 року)
у постановах Верховного Суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2018 року у
справі № 544/1274/16-ц (провадження №
61-22277св18), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової
палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц (провадження №61-28343св18),
постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 751/3021/17 (провадження № 61-10778св18), від 17
березня 2021 року у справі № 200/12980/14-ц,
провадження № 61-14159св19 (ЄДРСРУ № 95937694),
У постанові Великої Палати Верховного
Суду від 03 липня 2019 року у справі №
554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що
«вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без
реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю;
спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».
Належними та допустимими доказами
проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема
докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у
сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в
інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків,
інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин,
притаманних подружжю.
До складу майна, що підлягає поділу,
включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб.
При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за
зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК
України).
Наслідками встановлення факту
проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є встановлення
належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74
СК України.
А частиною 2 статті 372 ЦК України
встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності,
вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є
рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Окремо необхідно виділити категорію
поділу майна внесеного у статутний капітал ТОВ, ТДВ, ФОП і т.д.
Так, майно фізичної особи - підприємця,
яке придбане та використовується в його підприємницькій діяльності з метою
одержання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність,
відповідно до ст. 57 СК України, а не як об`єкт спільної сумісної власності
подружжя, який підпадає під регулювання ст.ст. 60, 61 СК України.
Для того щоб визнати майно приватного
підприємства об`єктом спільної сумісної власності подружжя, необхідно довести
факт, що статутний капітал
та майно приватного підприємства сформовані за рахунок спільної власності
подружжя.
Аналогічний висновок викладений у
Постанові Верховного Суду № 404/1081/17 від
04.09.2019 року.
Якщо один з подружжя є учасником
господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане
за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього
підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове
право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого
полягає у праві вимоги
виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або
право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.
Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду у справі № 161/19023/17 від 11.03.2020 року.
Матеріал по темі: «Поділ боргового зобов`язання між колишнім подружжям»
Немає коментарів:
Дописати коментар