Правова можливість судового захисту прав засновника фермерського
господарства, як фізичної особи
25 жовтня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в
рамках справ № 728/2047/19,
провадження № 61-18876св20 (ЄДРСРУ №100579339), №
728/2147/19, провадження № 61-18849св20 (ЄДРСРУ №100579338) досліджував
питання щодо правової можливості судового захисту прав засновника фермерського
господарства, як фізичної особи.
Стаття 1 Закону України «Про фермерське
господарство» визначає, що фермерське господарство є формою підприємницької
діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську
продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на
земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в
оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського
виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Відповідно до статті 8 Закону України
«Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній
реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних
осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або
кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське
господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
За змістом статті 12 Закону України
«Про фермерське господарство» земельні ділянки, які використовуються фермерським
господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського
господарства.
Системний аналіз вимог статей 1, 5, 7,
8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» дає підстави для висновку,
що після укладення договору оренди земельної ділянки фермерське господарство
має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу
юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача
здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.
Такі ж за змістом висновки містяться у
постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 01
квітня 2020 року у справі № 320/5724/17
(провадження № 14-385цс19).
Отже, можливість реалізації
громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо
пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для
ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної
реєстрації фермерського господарства.
Аналогічний правовий висновок зазначено
у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 676/1668/16-ц (провадження № 61-867св20).
Після укладення договору тимчасового
користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з
дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов`язки землекористувача
земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не
громадянин, якому вона надавалась.
Вказана правова позиція зазначена у
постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).
У постанові Великої Палати Верховного
Суду від 20 березня 2019 року у справі №
615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18) зазначено, що з моменту
державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського
господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі
норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні
обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з
іншими суб`єктами, голова
фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне
користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична
особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник
(голова, керівник) фермерського господарства. У таких
правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник
фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.
ВИСНОВОК: Права засновника фермерського господарства, як фізичної особи, не можуть
бути порушені (читай – захищені в судовому порядку), оскільки останній лише
виконує представницьку функцію і захищає не власні інтереси, а права виключно
Фермерського господарства.
Аналогічні висновки зробив Верховний
Суд 08 вересня 2021 року у постановах в аналогічних справах № 728/2558/19 (провадження № 61-18853св20), № 728/1983/19 (провадження № 61-745св21), 23
вересня 2021 року у постанові в справі №
728/2557/19 (провадження № 61-2132св21).
Матеріал по темі: «Відведення землі при поділі земельної ділянки фермерського господарства»
Теги:
фермерське господарство, земельні спори, оренда землі, СФГ, спадкування землі,
спадкування паю, спадкування частки ФГ, ведення фермерського господарства,
судова практика, Верховний суд, Велика палата, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар