Особливості та
судова практика Верховного суду щодо реалізації переважного права орендаря на
продовження договору оренди землі
21 жовтня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 605/662/18, провадження № 61-192св20 (ЄДРСРУ
№100490927) досліджував питання щодо переважного права орендаря на продовження
договору оренди землі.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що
передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і
юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної
ділянки і орендарем.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є
домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або
припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента
та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів
цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та
справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України
відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК
України, Законом України «Про оренду землі».
Правові підстави поновлення договору оренди землі
визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично
об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.
Зокрема, частинами першою-третьою статті 33 цього Закону (у
редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню
строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно
виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими
особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору
оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на
укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про
це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк,
установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку
договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди
землі орендар додає проект додаткової угоди.
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої
статті 777 ЦК України, яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої
обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне
право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Наймач, який має намір скористатися переважним правом на
укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це
наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а
якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Умови договору найму на новий строк встановлюються за
домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов
договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Тобто реалізація переважного права на поновлення договору
оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду
землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури
і строків.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку,
що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК
України, статті 15 ЦК України буде порушене у разі укладення договору оренди з
новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про
намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою
після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після
закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення
договору.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 10 квітня 2018 року в справі №
14-65цс18.
Разом з тим для поновлення договору оренди землі з підстав,
передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі»,
необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої
обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив
орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом
на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав
проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;
орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору
оренди.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом
України у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі №
6-1282цс16, у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, у постанові від 23 березня 2016 року
у справі № 6-146цс16, у постанові від 25
лютого 2015 року у справі № 6-10цс15, у
постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 729/759/19, провадження № 61-10422св21 (ЄДРСРУ №
100179233), від 06 жовтня 2021 року Верховного Суду у складі колегії
суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 126/2518/19, провадження №61-12072св21 (ЄДРСРУ №
100292115) та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018
року у справі № 594/376/17-ц (провадження №
14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі №
530/212/17 (провадження № 14-330цс18).
Втім, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 34-38.2
постанови від 31 серпня 2021 року у справі №
903/1030/19 (провадження № 12-4гс21) фактично підтримала свої висновки,
викладені у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), від 10
квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц
(провадження № 14-65цс18), від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20) щодо
обов`язку орендаря у строки, визначені законом повідомити про поновлення
договору оренди, щодо загального та спеціального правила продовження оренди
землі (частини п`ята, шоста статті 33 закону України «Про оренду землі»), щодо
«мовчазної згоди» з обов`язковим оформленням договірних відносин шляхом
підписання сторонами додаткової угоди, а у разі відмови орендодавця від цього -
у судовому порядку.
Так, Велика Палата Верховного Суду у пункті 38.2 постанови
від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19
(провадження № 12-4гс21) дійшла висновку про те, що у разі відсутності
листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди
землі можна кваліфікувати
як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той
самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але
таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової
угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за
вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного
тексту у резолютивній частині рішення суду.
ВИСНОВОК: Отже, якщо
право орендаря порушене, то підлягає судовому захисту шляхом визнання
укладеною додаткової угоди з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині
рішення суду.
P.s. Існує також ОКРЕМА ДУМКА судді Касаційного цивільного
суду у складі Верховного Суду Крата В. І. від 06 жовтня 2021 року в рамках
справи № 701/488/17-ц, провадження №
61-871св17 (ЄДРСРУ № 100179329) суть якої зводиться до того, що аналіз
висновків у вказаних постановах свідчить, що як Верховним Судом України, так і
Великою Палатою Верховного Суду, відбулося
ототожнення двох відмінних правових конструкцій - переважного права наймача
на укладення договору та поновлення договору. І саме це
зумовило висновок, що для поновлення необхідні такі юридичні факти як: орендар
належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії
договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір
скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до
листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди. Проте, очевидно, для
застосування конструкції поновлення договору найму такі юридичні факти не є
необхідними.
Матеріал по темі: «Поняття «переважного права орендаря» щодо укладання договору оренди землі»
Теги: переважне право, поновлення договору оренди землі,
добросовісний орендар, мовчазна згода, пролонгація договору оренди,
користування земельною ділянкою, орендна плата, судова практика, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар