Розстрочення
виконання судового рішення не звільняє платника податків від нарахування пені
на податковий борг
05 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
805/1079/17-а, адміністративне провадження № К/9901/42318/18; №
К/9901/42316/18 (ЄДРСРУ № 95365849) досліджував питання щодо нарахування пені
на податковий борг та порядок його погашення.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК строком сплати податку та
збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового
обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується
останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути
сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що
не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до
податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку,
податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом
встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків,
передбачених цим Кодексом (пункт 31.3).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума
узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх
наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом
строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Таким чином, на платника податків покладено обов`язок
здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого
грошового зобов`язання, інакше - таке зобов`язання визнається сумою податкового
боргу з нарахуванням на цю суму пені.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК у разі наявності у
платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати
кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу
згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного
платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що
надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до
статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках,
передбачених законом.
(!!!) Спрямування коштів
платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням
податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на
виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування.
Згідно з пунктом 131.2 статті 131 ПК при погашенні суми
податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок
податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми
податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок
погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом
черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з
порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий
розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Ці норми дають підстави для висновку, що у разі якщо у
платника податків є податковий борг незалежно від визначеного платником
податків призначення платежу при сплаті сум податкових зобов`язань (як при
своєчасній, так і при несвоєчасній сплаті) контролюючий орган
зобов`язаний зарахувати платежі в рахунок погашення податкового боргу
згідно з черговістю його виникнення в порядку, відповідно до якого в першу
чергу погашається податкове зобов`язання, а далі штрафи і пеня). Законом не
встановлено виключень для платежів, які платник податків сплачує на погашення
податкового боргу, який стягнуто з нього згідно з рішенням суду.
Стягнення з платника податків податкового боргу судом є підтвердженням
обов`язку платника податків сплатити податковий борг із забезпеченням
виконання цього обов`язку у примусовому порядку.
Щодо такого застосування норми пункту 87.9 статті 87 ПК у
подібних правовідносинах Верховний Суд неодноразово зробив висновок в
постановах від 10.12.2019 у справі № 821/865/16,
від 23.05.2019 у справі № 2а-6851/12/2670,
від 24.11.2020 у справі № 520/13377/19.
У відповідності з пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК
після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого
грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при
самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від
першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати
грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми
грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного
за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у
податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на
відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних
коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових
зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3).
Згідно із пунктом 129.4 статті 129 ПК пеня, визначена
підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового
боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми
пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку
України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його
частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за
кожний календарний день прострочення у його сплаті.
(!!!) Отже, підставою для
нарахування пені у випадку, визначеному пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129
ПК, є несплата платником податків суми узгодженого грошового зобов`язання у
встановлені ПК строки.
В той же час, при сплаті зобов`язання до вказаного дня,
нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного
строку погашення податкового зобов`язання як обов`язкової умови для початку
нарахування пені.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду
від 27.11.2018 р. у справі №822/2591/17; від
19.02.2019р. у справі №825/999/17.
Ухвала суду про розстрочення сплати податкового боргу є
процесуальним рішенням, яке у відповідності зі статтею 378 Кодексу
адміністративного судочинства України визначає порядок виконання судового
рішення про стягнення податкового боргу та не звільняє платника податків від
фінансової відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1
пункту 129.1 статті 129 ПК. Згідно з правовою позицією Верховного Суду,
прикладом якої є постанова Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №520/4100/19 (ЄДРСРУ № 88124569), нормами ПК не
передбачено особливостей нарахування (або не нарахування) пені на розстрочені
судовим рішенням суми грошових зобов`язань. Ухвалення судом рішення про
розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості як
податкового боргу та не спростовує того факту, що боржник вчинив
податкове правопорушення у вигляді не сплати цього боргу і що таке
правопорушення триває до погашення податкового боргу в добровільному чи
примусовому порядку.
Висновок аналогічного характеру міститься у постановах
Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570,
від 23.04.2019 у справі №808/8492/13-а.
З огляду на викладене, Верховний суд погоджується з
висновком суду першої інстанції, що розстрочення виконання судового рішення не
звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої статтею 129 ПК.
Такий висновок відповідає правильному застосуванню норм статті 129 ПК та норми
частини п`ятої статті 242 КАС, згідно з якою при виборі і застосуванні норми
права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм
права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім цього, висновок судів щодо обов`язку контролюючого
органу зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення
податкового боргу згідно з черговістю, пов`язуючи черговість не з моментом
виникнення боргу, а з моментом строку виконання платником податків податкового
обов`язку за рішенням суду, є таким, що не ґрунтується на правильному
застосуванні норм матеріального права.
Матеріал по темі: «Правомірність нарахування пені на розстрочений податковий борг»
Теги: податковий борг, нарахування пені, розстрочення,
відстрочення, погашення боргу, ППР, оскарження ППР, НУР, судова практика,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар