Закон чи Кодекс?
Хто головніший по процесуальним строкам – вичерпна відповідь Верховного суду… з
окремою думкою 1/3 колегії суддів
05 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
640/9172/20, адміністративне провадження № К/9901/2723/21 (ЄДРСРУ
№ 95365872) досліджував питання хто головніший по строкам: Закон України
"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування" чи Кодекс адміністративного судочинства України?
Якщо коротко, то строки знов
змінено: «Платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав має право на
звернення до суду з позовом про оскарження вимоги по ЄСВ у межах строку
встановленому КАС України, а не Закон України "Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"».
Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути
подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим
Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав,
свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не
встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті
122 КАС).
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010
№2464-VI (далі - Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є
нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади
забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та
повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої
статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти
календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми
недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком
суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів
шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або
судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу
доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що
настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного
внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про
сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто,
платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з
нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення
відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і
зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев`ятий частини
четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з
того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску може
бути оскаржена до суду протягом 10 календарних днів з дня, коли особа, якої
стосується вимога, дізналася (або могла дізнатися) про порушення своїх прав.
При виборі норми права, яка підлягає застосуванню, суд
першої інстанції врахував висновок Верховного Суду щодо застосування норми
частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у подібних правовідносинах у
постановах від 17.07.2019 у справі № 0740/1005/18, від 06.08.2019 у справі №
480/106/19.
Проте Верховний суд вказує, що суди попередніх
інстанцій не врахували, що за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей
Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури
досудового врегулювання спорів, але не
може визначати
порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
ВАЖЛИВО: Закон №2464-VI не
передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для
оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і
законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження
вимоги у межах
гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС
України, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про
скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску
зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ
щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного
адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19 (ЄДРСРУ № 95240811).
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій
постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги
про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури
адміністративного оскарження вимоги: «…строк, протягом якого особа може звернутися
до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального
органу про сплату єдиного внеску складає
три місяці з дня отримання платником рішення органу
доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками
розгляду відповідної скарги», це не змінює підхід до застосування
строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо
вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Примітка: У цій постанові
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів,
інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків Верховного Суду,
викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі
№580/3380/19 та інших з аналогічною правовою
позицією.
Окрім цього, з цього питання ще існує окрема думка
суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
Гімона М. М., Гусака М. Б., Пасічник С. С., Усенко Є. А., Юрченко В. П. від 25
лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 (ЄДРСРУ № 95241268), однак…
ВИСНОВОК: Платник єдиного
внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно
до принципу in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи
тлумаченням норми права) має право на звернення до суду з позовом про
оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку,
встановленого статтею 122 КАС України (3-ри
місяці при досудовому оскаржені та 6-ть місяців – безпосередньо до суду)
, а не статтею 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (10 днів).
Матеріал по темі: «Строки звернення до суду з позовом про скасування податкової вимоги по ЄСВ»
Теги: ЄСВ, єдиний соціальний внесок, облік єдиного внеску,
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, адміністративне
оскарження рішення ДФС, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар