(НЕ) Обов’язковість
внесення на депозитний рахунок грошової компенсації при поділі спільного майна
24
березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду в рамках справи №
501/2211/18, провадження № 61-19084св20 (ЄДРСРУ № 95780935) досліджував
питання внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду при поділі
спільного майна з виплатою компенсації.
Відповідно
до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині
та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один
з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства,
догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що
кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є
об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При
цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності
права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим
зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування
обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з
подружжя, який її спростовує.
Зазначена
правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24
травня 2017 року у справі № 6-843цс17,
постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, постановах Верховного Суду у складі
колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого
2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05
квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц,
від 22 березня 2021 року у справі № 161/10975/15-ц
(ЄДРСРУ № 95708301).
Статтею
63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння,
користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної
власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно
з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є
об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та
чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним
договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади
рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо
один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи
пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Відповідно
до статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності
подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з
подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя
грошової компенсації замість його частки у праві спільної
сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків,
передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації
можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової
суми на депозитний рахунок суду.
Тлумачення
положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини
четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту
інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому
частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням
права власності на цю частку.
Принцип
обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації,
крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), у першу
чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з
подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у
спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що
компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний
рахунок суду.
У
пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на
частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі
позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в
натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є
неможливим.
Правовідносини,
в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному
майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням
компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються
статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не
може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників
грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
ВИСНОВОК: Отже, у справах за спорами, в яких про
припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою
користь заявляє позивач, не
вимагається обов`язкового внесення на депозитний рахунок
грошової компенсації.
Аналогічні
правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 03 лютого 2020
року у справі № 235/5146/16-ц (провадження №
61-37616св18); від 03 червня 2020 року у справі №
487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18); від 30 вересня 2020 року у
справі№ 552/1514/19 (провадження №
61-21084св19, ЄДРСРУ №94259288), від 17 лютого 2021 року у справі № 359/898/18 (ЄДРСРУ № 95241648).
Матеріал по темі: «Особливості припинення права особи на частку у спільному майні»
Теги:
припинення права на частку, спільне майно, компенсація вартості майна, внесення
коштів на депозитний рахунок суду, співвласник, частка в квартирі, поділ
будинку, розподіл часток квартири, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар