Чи може конкурсний
кредитор, який не пред’явив вчасно вимоги до боржника у справі про
банкрутство, перетворитися на поточного кредитора пред’явивши вимогу по
зобов’язанню після порушення справи?
24
липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 904/3060/19
(ЄДРСРУ № 90594547) досліджував питання щодо можливості перетворення
конкурсного кредитора, який несвоєчасно пред’явив вимоги до боржника, на
поточного.
Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або
іншої особи забезпечені заставою майна боржника;
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що
виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не
забезпечено заставою майна боржника;
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що
виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (п. 10 ст. 1
Кодексу України з процедур банкрутства).
Одразу
необхідно вказати, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення
постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати
податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту
визнання боржника банкрутом банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних
із здійсненням ліквідаційної процедури (аналогічна правова позиція викладена у
постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №
910/14827/16 ).
В
свою чергу, статус
конкурсних грошових вимог визначається виключно моментом виникнення
відповідного зобов`язання боржника (аналогічна правова позиція
наведена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 921/184/16-г/10).
Тобто,
при визначенні статусу вимог позивача до відповідача має враховуватися насамперед момент
виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги
кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство
є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.
В
даній справі був договір купівлі – продажу, а за умовами договору
купівлі-продажу передбачено перехід права власності на товар від продавця до
покупця в момент передання товару покупцеві. Право продавця вимагати оплатити
покупцем поставлений товар пов`язане з моментом виникнення такого обов`язку у
покупця. Обов`язок відповідача (покупця) оплатити вартість поставленого йому
позивачем товару виникає в силу закону (статті 655, 692, 712 ЦК України, частина
1 статті 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення
позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату відповідачем-покупцем
вартості здійсненої поставки товару (аналогічна правова позиція наведена у
постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №
918/537/18).
В
свою чергу, відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з
дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про
банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем
офіційного оприлюднення такого оголошення.
Після
офіційного оприлюднення ухвали про порушення провадження у справі про
банкрутство всі кредитори мають право подавати заяви з грошовими вимогами до
боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, в
порядку статті 23 Закону про банкрутство незалежно від настання строку
виконання зобов`язань.
Тобто,
враховуючий той факт, що договір купівлі – продажу був укладений до моменту
порушення судом справи про банкрутство боржника, то не зважаючи на факт
виставлення рахунку – фактури вже після цієї винесення ухвали про відкриття
провадження у справі про банкрутство, конкурсний кредитор не може стати
поточним, а повинен пред’являти свої вимоги в порядку вимог конкурсних
кредиторів.
В
той же час, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого
для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх
вимоги погашаються в ліквідаційній процедурі у шосту чергу. Такі кредитори не
беруть участі в представницьких органах кредиторів (зборах та комітеті
кредиторів) (аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №
607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19).
У
постановах Верховного Суду 13.11.2018 у справі №909/1056/15,
від 12.12.2018 у справі № 910/30188/15, від
09.04.2019 у справі № 923/436/17, 29.01.2019
по справі № 909/722/14, від 12.02.2019 у
справі № 914/1096/18, від 05.12.2019 у
справі № 910/1678/19 передбачено, що приписи
частин 1, 4 статті 23 Закону про банкрутство свідчить про те, що з моменту
офіційної публікації оголошення про відкриття щодо боржника провадження у
справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх
зобов`язань боржника, які виникли до моменту відкриття щодо нього провадження у
справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори
за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у
справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного
оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, так
як протилежне матиме наслідком втрату такими вимогами статусу конкурсних і їх
включення до реєстру як вимог шостої черги.
Матеріал по темі: «Особливості оскарження ухвал суду у справі про банкрутство»
Немає коментарів:
Дописати коментар