Особливості оскарження ухвал суду у справі про банкрутство

Адвокат Морозов (судовий захист)

Особливості та перелік ухвал суду, які підлягають оскарження окремо від рішення суду у справі про банкрутство

24 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 908/2109/17 (ЄДРСРУ № 90565982) досліджував особливості та перелік ухвал суду, які підлягають оскарження окремо від рішення суду у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.

Відповідно до частини 3 статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого суду в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Аналіз положень статті 255 Господарського процесуального кодексу України та положень статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок, що зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду, з урахуванням особливостей провадження у справах про банкрутство, встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.