Оголошення повітряної тривоги в час коли було призначено судове засідання

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Правові наслідки оголошення повітряної тривоги під час воєнного стану, в час коли було призначено судове засідання по відповідній справі

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває і на даний час.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 року № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

(!!!) При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21.

У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року по справі № 523/11536/19 (провадження № 61-12110св22) вказано, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21), від 21 лютого 2023 року у справі №916/3496/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11.

Отже, згідно із судовою практикою Верховного Суду (зокрема постанова від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11 (провадження № 61- 6434св23) недопущення сторони в судове засідання у зв`язку з повітряною тривогою обмежує право доступу до суду та є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності сторони, яка бажала взяти участь у судовому засіданні.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року судам потрібно роз`яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.

04 грудня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 466/1445/21, провадження № 61-18328св23 (ЄДРСРУ № 123658943) наголосив, що незважаючи на належне повідомлення позивача/представника про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у сторін об`єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли з`явитися до суду, так само, як і подати клопотання про відкладення судового розгляду саме з причин оголошення сигналу «повітряна тривога», Верховний Суд погоджується, що розглядаючи справу суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 523/11536/19 (провадження № 61-12110св22).

ВИСНОВОК: Отже, такі обставини як оголошення повітряної тривоги під час воєнного стану в час, на яке було призначено судове засідання, мають силу надзвичайних обставин, які не охоплюються вимогою процесуального закону про те, що заява залишається без розгляду у разі повторної неявки незалежно від її причин.

 

Матеріал по темі: «Вручення судового рішення стороні у справі, яка бере участь в суді через адвоката»
 

 

Теги: воєнний стан, повітряна тривога, судове засідання, відкладення, перенесення, повернення заяви, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків (ГПК України)

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги

17 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 917/1570/21 (ЄДРСРУ № 107461099) досліджував питання щодо механізму залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (див. постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20).

Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За ч. ч. 6, 7 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Також, згідно з ч. 3 ст. 262 ГПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Тобто, положеннями статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду.

Більше того, після закінчення строку на усунення недоліків, встановленого в ухвалі про залишення тієї чи іншої заяви без руху, досліджується, зокрема, обставини виконання заявником вимог суду щодо усунення недоліків та встановлюється той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення заяви без руху (близька за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20 (ЄДРСРУ № 100610529); Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №15/238-б (ЄДРСРУ № 104603042), від 19.09.2022 у справі №917/80/22 (ЄДРСРУ № 106304015)).

Разом з цим, суд, надаючи строк на усунення недоліків позову/апеляційної, касаційної скарги має враховувати строк на поштове пересилання процесуальних документів (12 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 159/2134/19, адміністративне провадження № К/9901/7221/20 (ЄДРСРУ № 95492905)).

Без встановлення цих обставин у апеляційного суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску/дотримання строку на усунення недоліків та застосовувати за результатами встановлених обставин відповідні процесуальні наслідки, зокрема передбачені статтями 118, 119, частинами четвертою, шостою статті 174, частиною шостою статті 260, частиною третьою статті 262 ГПК України (повертати, відмовляти у прийнятті апеляційної скарги, відкривати апеляційне провадження).

ВИСНОВОК: Верховний Суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

 

Матеріал по темі: «Особливості поштового пересилання процесуальних документів»

 

 

Теги: відправлення документів в суд поштою, пересилання процесуальних документів, пошта, рекомендоване, опис вкладення, строки пересилання пошти, повернення заяви, ухвала суду про повернення, залишення без руху, усунення недоліків, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Відправлення процесуальних документів в суд засобами поштового зв’язку

Адвокат Морозов (судовий захист)

Правова можливість відправлення процесуальних документів через засоби поштового зв’язку у встановлений судом термін.

21.09.2017 р. Верховним судом України в рамках справи № 6-1509цс17 в черговий раз досліджено питання щодо правової можливості направлення стороною процесуальних документів в суд через засоби поштового зв’язку.

Так, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої цієї статті однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

ВАЖЛИВО: Згідно із ч. 3 ст. 70 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до частини шостої статті 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.

Оскільки товариство отримало ухвалу про залишення скарги без руху, якою було надано 5 денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків, а га протязі п’яти днів здало на пошту заяву про усунення недоліків разом з оригіналом платіжного доручення про сплату судового збору, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення цінного листа на адресу апеляційного суду, то вимоги вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції вважаються виконаними в межах встановленого п’ятиденного строку.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції, з якими погодився й суд касаційної інстанції, про те, що товариство не виконало вимог ухвали та не усунуло вказаних недоліків апеляційної скарги, є передчасними.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі № 6-2053цс15.

ВИСНОВОК: постановляючи рішення про повернення позовної заяви (скарги) суд має враховувати можливість здачі заявником документів на пошту в установлений ухвалою суду строк.

Матеріал по темі: «Поновлення процесуальних строків на оскарження судового рішення»

Теги: відправлення документів в суд поштою, повернення заяви, ухвала суду про повернення, залишення без руху, усунення недоліків, судова практика, Адвокат Морозов