Особливості поштового пересилання процесуальних документів

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Суд, надаючи строк на усунення недоліків позову/апеляційної, касаційної скарги має враховувати строк на поштове пересилання процесуальних документів

12 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 159/2134/19, адміністративне провадження № К/9901/7221/20 (ЄДРСРУ № 95492905) досліджував питання щодо строків вручення та пересилання поштових відправлень з процесуальною документацією.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З аналізу наведених положень процесуального закону випливає, що у разі подання апеляційної скарги після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, суддя-доповідач зобов`язаний залишити таку апеляційну скаргу без руху із наданням скаржнику можливості подати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким суд має надати оцінку щодо їх поважності. У разі дотримання зазначених вимог апелянтом, суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

(!!!) Згідно частини дев`ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Положення вказаної статті надають особі право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів, в тому числі й засобами поштового зв`язку.

Згідно пунктів 1, 2 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

На переконання Верховного Суду, суд має враховувати норми поштового обігу між міськими/обласними центрами в частині строків пересилань поштового відправлення та не повинен приймати рішення без врахування часу, достатнього для забезпечення надходження відповідних матеріалів до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі № 6-2053цс15 та від 21 вересня 2017 року у справі № 6-1509цс17, у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 207/5608/14-ц (ЄДРСРУ №76945216), від 08 травня 2019 року у справі № 521/14845/16-ц (ЄДРСРУ №82034453), від 3 жовтня 2019 року у справі №819/1010/16 (ЄДРСРУ № 84746532), від 30 жовтня 2019 року у справі №  357/10181/16-ц (ЄДРСРУ № 85443239),  від 12 червня 2020 року у справі №460/1894/19 (ЄДРСРУ № 89792892).

ВИСНОВОК: Суд, надаючи строк на усунення недоліків позову/апеляційної, касаційної скарги має враховувати строк на поштове пересилання процесуальних документів, в тому числі період часу, який необхідний для зворотного зв’язку.

Матеріал по темі: «Доставка юридичній особі рекомендованих поштових відправлень»

 

Теги: відправлення документів в суд поштою, пересилання процесуальних документів, пошта, рекомендоване, опис вкладення, строки пересилання пошти, повернення заяви, ухвала суду про повернення, залишення без руху, усунення недоліків, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

 

Відправлення процесуальних документів в суд засобами поштового зв’язку

Адвокат Морозов (судовий захист)

Правова можливість відправлення процесуальних документів через засоби поштового зв’язку у встановлений судом термін.

21.09.2017 р. Верховним судом України в рамках справи № 6-1509цс17 в черговий раз досліджено питання щодо правової можливості направлення стороною процесуальних документів в суд через засоби поштового зв’язку.

Так, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої цієї статті однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

ВАЖЛИВО: Згідно із ч. 3 ст. 70 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до частини шостої статті 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.

Оскільки товариство отримало ухвалу про залишення скарги без руху, якою було надано 5 денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків, а га протязі п’яти днів здало на пошту заяву про усунення недоліків разом з оригіналом платіжного доручення про сплату судового збору, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення цінного листа на адресу апеляційного суду, то вимоги вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції вважаються виконаними в межах встановленого п’ятиденного строку.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції, з якими погодився й суд касаційної інстанції, про те, що товариство не виконало вимог ухвали та не усунуло вказаних недоліків апеляційної скарги, є передчасними.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі № 6-2053цс15.

ВИСНОВОК: постановляючи рішення про повернення позовної заяви (скарги) суд має враховувати можливість здачі заявником документів на пошту в установлений ухвалою суду строк.

Матеріал по темі: «Поновлення процесуальних строків на оскарження судового рішення»

Теги: відправлення документів в суд поштою, повернення заяви, ухвала суду про повернення, залишення без руху, усунення недоліків, судова практика, Адвокат Морозов