Адвокат Морозов (судовий захист)
ОП КЦС ВС: заміна кредитора стосовно поручителя у
випадку заміни кредитора стосовно основного боржника
02 березня 2026 року Верховний Суд у складі
Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-3467/12, провадження №
61-2593сво25 (ЄДРСРУ № 134647600) досліджував питання щодо заміни кредитора у
виконавчому провадженні стосовно поручителя у випадку заміни кредитора у
виконавчому провадженні стосовно основного боржника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16
лютого 2021 року у справі №
911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що
правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно
пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у
матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний
стан осіб, як учасників таких матеріально-правових відносин, у відповідність з
їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового
провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Процесуальне
правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на
будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача
або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни
стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають
юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки,
або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та
порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами
(постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30
червня 2020 року у справі №
264/5957/17 вказала, що для встановлення процесуального
правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого
правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до
правонаступника у спірних правовідносинах.
(!) Отже, підставою здійснення правонаступництва в процесуальному аспекті є
вибуття (заміна) сторони у матеріальних правовідносинах, у тому числі й у
відповідному зобов`язанні.
Вирішення питання заміни сторони її правонаступником
(як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання
судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом шляхом
дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної
заяви.
Для встановлення процесуального правонаступництва
юридичної особи, зокрема й сингулярного, суд має визначити підстави такого
правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до
правонаступника у спірних правовідносинах.
Оцінюючи обсяг переданих прав, судом підлягає
врахуванню загальновизнаний принцип приватного права: ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК
України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок
передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового
кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на
умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1)
предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному
зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і негрошовим
(передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути
оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має
відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5)
наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
За загальним правилом відповідно до частини першої
статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не
встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати
Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено,
що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони
виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать
про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника
правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього
договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності
цього правочину, надавши оцінку достатності та достовірності наданих в
обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної
заміни.
(!) Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником,
не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора в
зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу
зобов`язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У
зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається
цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України
виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією,
заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Такий вид забезпечення виконання зобов`язання, як
порука має акцесорний (додатковий) характер та означає, що забезпечувальне
зобов`язання слідує за основним; поділяє його юридичну долю; не може існувати
без основного зобов`язання.
У частинах першій та другій статті 553 ЦК України
встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором
боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед
кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися
виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
У статті 559 ЦК України серед підстав припинення
договору поруки зазначається лише припинення поруки у разі переведення боргу на
іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання
іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України
«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відступлення
обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також
переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.
Порука за своєю правовою природою є додатковим
(акцесорним) зобов`язанням до основного (кредитного) зобов`язання позичальника
та напряму залежить від його умов. Загальний розмір кредитної заборгованості
стосується як боржника, так і поручителя, який несе солідарну відповідальність
у межах строку поруки (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2025 року у
справі № 916/36/25).
Умовою відповідальності поручителя, визначеною у
частині першій статті 554 ЦК України, є порушення боржником зобов`язання,
забезпеченого порукою.
У разі відступлення
права вимоги за основним зобов`язанням одночасно здійснюється відступлення і за
додатковим (акцесорним) зобов`язанням, що відповідає
правовій природі забезпечувальних зобов`язань та договору цесії.
Забезпечувальні зобов`язання, які не мають самостійного характеру, наслідують
долю основного зобов`язання і є невід`ємними від нього. Інші умови можуть бути
визначені сторонами у договорі відступлення права вимоги.
(!!!) З урахуванням зазначеного, слід дійти висновку, що з моменту переходу до
нового кредитора права вимоги за основним зобов`язанням, порука за яким не
припинилася, право вимоги до поручителя вважається таким, що одночасно перейшло
до нового кредитора, якщо інше не передбачено договором відступлення права
вимоги.
Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати
новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та
інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати
свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до
нового кредитора прав у зобов`язанні (частина перша статті 517 ЦК України).
Для підтвердження факту відступлення права вимоги
заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від
первісного до нового кредитора.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що належним
доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є
належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр
договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані
за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором
(див., наприклад, постанову Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).
ВИСНОВКИ
про застосування норм права:
Порука є додатковим (акцесорним) зобов`язанням. Умовою
відповідальності поручителя, визначеною у частині першій статті 554 ЦК України,
є порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою.
У разі відступлення права вимоги за основним
зобов`язанням одночасно
здійснюється відступлення і за додатковим (акцесорним) зобов`язанням, що
відповідає правовій природі забезпечувальних зобов`язань та договору цесії.
Забезпечувальні зобов`язання, які не мають самостійного характеру, наслідують
долю основного зобов`язання і є невід`ємними від нього. Інші умови можуть бути
визначені сторонами у договорі відступлення права вимоги.
З моменту переходу до нового кредитора права вимоги за
основним зобов`язанням, порука за яким не припинилася, право вимоги до поручителя вважається таким, що одночасно перейшло до
нового кредитора, якщо інше не передбачено договором відступлення права
вимоги.
….
наявні підстави для відступу від висновку, викладеного
у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати від
17 листопада 2025 року у справі № 223/53/15-ц, щодо відсутності підстав для заміни кредитора у
виконавчому провадженні стосовно поручителя у випадку заміни кредитора у
виконавчому провадженні стосовно основного боржника.
Матеріал по темі: «Необхідність повідомлення поручителя про зміну основного зобов`язання»
Теги: порука, поручительство, забезпечення
зобов’язань, припинення поруки, збільшення відповідальності поручителя, зміни
до кредитного договору, кредитор, боржник, судова практика, Верховний суд,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар