Адвокат Морозов (судовий захист)
ВІДСТУП
ВІД ВИСНОВКУ ВЕРХОВНОГО СУДУ: «Чи може довідка НАЗК про результати перевірки суб`єкта декларування бути
предметом самостійного судового оскарження з урахуванням існуючого
кримінального провадження»?
9 квітня 2026 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 420/3078/25,
адміністративне провадження №К/990/40384/25 (ЄДРСРУ № 135567325) вирішував
питання: «Чи може довідка НАЗК про результати
проведення повної перевірки суб`єкта декларування бути предметом самостійного
судового оскарження до адміністративного суду, з урахуванням обставин того, що
викладені в ній висновки зумовили ініціювання питання про притягнення особи до
кримінальної відповідальності?»
У постанові від 23 листопада 2023 року у справі №520/25012/21 Верховний Суд
наголосив, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі
положення), може бути предметом оскарження лише
за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або
закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі
правовідносини виникають між суб`єктом декларування та НАЗК лише на стадії
завершення перевірки.
Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вже
вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до певного виду
відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може
бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить
органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду
відповідальності.
Підтримуючи означені висновки, Верховний Суд у
постанові від 19 лютого 2026 року у справі №160/30949/24 констатував, що зазначені
обставини виключають можливість розгляду відповідного спору в порядку
адміністративного судочинства відповідно до вже сформованої Верховним Судом
правової позиції.
Отже, у постановах від 23 листопада 2023 року у справі
№520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у
справі №160/30949/24 Верховний Суд сформував
правовий підхід, відповідно до якого існують виключні випадки, за наявності
яких складена НАЗК довідка про результати проведення повної перевірки
декларації суб`єкта декларування не може
бути оскаржена до адміністративного суду, а саме у разі виявлення в діях
декларанта ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або здійснення
у зв`язку з цим уповноваженим органом відповідного провадження щодо притягнення
особи до юридичної відповідальності.
Верховний Суд у наведених постановах неодноразово
визнавав, що довідка про результати проведення повної перевірки декларації суб`єкта
декларування є рішенням (актом індивідуальної дії) суб`єкта владних повноважень
у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки вона
приймається НАЗК на виконання владних управлінських функцій, адресована
конкретній особі, містить обов`язкові для неї приписи, має визначений строк дії
та вичерпує свою дію виконанням.
Зазначена довідка містить юридичну оцінку дій суб`єкта
декларування, позаяк викладені у ній висновки охоплюють виклад установлених
обставин, їх правову оцінку та висновки щодо наявності чи відсутності порушень
вимог законодавства, зокрема щодо відображення у декларації недостовірних
відомостей, які, своєю чергою, впливають на правовий статус суб`єкта
декларування, та створюють для нього обов`язок щодо вчинення певних дій
(наприклад, подання декларації з достовірними відомостями).
Отже, така довідка має всі ознаки рішення суб`єкта
владних повноважень, яке породжує для особи правові наслідки або, щонайменше,
істотно впливає на її правовий статус, а відтак підлягає самостійному судовому
оскарженню до адміністративного суду за правилами адміністративного судочинства
відповідно до статей 5, 19 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що віднесення довідки до
рішень (актів індивідуальної дії) суб`єктів владних повноважень, які підлягають
самостійному судовому оскарженню до адміністративного суду за правилами
адміністративного судочинства, зумовлене її правовою природою, змістом і
наслідками для суб`єкта декларування, що узгоджується і з підходами, раніше
висловленими Верховним Судом.
Верховний суд звертає увагу на те, що оцінка адміністративним судом висновків,
викладених у довідці, не є тотожною їх оцінці органом, уповноваженим
вирішувати питання про притягнення особи до відповідальності. Адміністративний
суд здійснює контроль за реалізацією владних повноважень з точки зору їх
відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України,
зокрема перевіряє правомірність дій НАЗК та обґрунтованість викладених у
довідці висновків. Натомість відповідні
уповноважені органи оцінюють наявність складу правопорушення та вини особи, а
не законність дій НАЗК як суб`єкта владних повноважень. Такі органи не
наділені повноваженнями скасовувати довідку як акт індивідуальної дії, що
зумовлює її подальше існування в правовому полі навіть у разі виправдання
особи.
Обмеження права на оскарження довідки з підстав
наявності відповідного провадження щодо притягнення суб`єкта декларування до
юридичної відповідальності, з погляду колегії суддів, фактично позбавляє її
ефективного судового захисту, що не узгоджується з принципами верховенства
права та доступу до правосуддя.
Відкладення можливості оскарження довідки до
завершення провадження щодо притягнення особи до юридичної відповідальності
створює ризик пропуску нею строку звернення до адміністративного суду, оскільки
перебіг такого строку пов`язується з моментом, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення своїх прав, тобто з моментом отримання відповідної
довідки. Такий підхід фактично позбавляє особу ефективного засобу судового
захисту та потенційно призводить до ситуації, за якої акт НАЗК, який має
визначальний вплив на подальший розвиток правовідносин, фактично виводиться
з-під судового контролю.
Понад те, в разі закриття провадження у справі
(зокрема у зв`язку із закінченням строків давності або відсутністю в діях особи
складу правопорушення) декларант позбавляється можливості судової перевірки
процедури та висновків НАЗК як адміністративного акта, що призводить до
ситуації, коли негативні висновки суб`єкта владних повноважень залишаються
чинними без можливості їх спростування, що є неприпустимим у демократичному
суспільстві.
Колегія суддів також підкреслює, що довідка про
результати проведення повної перевірки декларації суб`єкта декларування
спричиняє самостійні негативні наслідки для суб`єкта декларування, незалежно
від подальшого притягнення його до юридичної відповідальності, оскільки впливає
на його ділову репутацію, службове становище та інші права й інтереси, а також
покладає на нього обов`язок щодо вчинення певних дій.
Навіть у разі встановлення ознак адміністративного чи
кримінального правопорушення така довідка зобов`язує суб`єкта декларування
подати уточнену декларацію у визначений строк, вона підлягає оприлюдненню на
сайті НАЗК (з відповідним впливом на правовий статут особи, її репутацію) та
створює стан правової невизначеності для особи. Тобто, вона має самостійне юридичне значення.
Таким чином, Верховний суд вважає, що потребує
уточненню правовий висновок про те, чи може довідка НАЗК про результати
проведення повної перевірки суб`єкта декларування, з огляду на її зміст, правові
наслідки та значення у механізмі реалізації владних управлінських функцій, як
акт індивідуальної дії, бути предметом самостійного судового оскарження до
адміністративного суду, з урахуванням обставин того, що викладені в ній
висновки зумовили ініціювання питання про притягнення особи до юридичної
відповідальності.
Отже, на переконання Верховного суду, є необхідність у
формулюванні уточненого правового висновку щодо застосування статті
51-3 Закону № 1700-VІІ у взаємозв`язку з пунктом 19 частини першої статті 4 та
пункту 1 частини першої статті 19 КАС України з урахуванням обставин:
- звернення НАЗК до правоохоронних органів з метою
порушення провадження за результатами виявлення в діях декларанта ознак
адміністративного або кримінального правопорушення, та меж судового контролю
адміністративним судом за відповідною довідкою в такому випадку.
- звернення правоохоронних органів (в межах триваючого
кримінального провадження) до НАЗК щодо проведення перевірки можливих порушень
суб`єктом декларування вимог антикорупційного законодавства під час подання
щорічних декларацій, складення за її результатами відповідної довідки та
використання її висновків в межах відповідного кримінального провадження, та
меж судового контролю адміністративним судом за відповідною довідкою в такому
випадку.
Зокрема, потребує вирішення питання про те, чи
виключає сама підстава проведення перевірки, факт ініціювання НАЗК за її
наслідками та здійснення уповноваженим органом провадження про притягнення
суб`єкта декларування до адміністративної чи кримінальної відповідальності,
таку довідку з-під судового контролю в адміністративному судочинстві в усіх
інших випадках.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що
наявні правові підстави для передачі цієї справи на розгляд палати, до якої входить
колегія, що розглядає цю справу, позаяк вирішення цього спору пов`язане з
необхідністю забезпечення єдності судової практики та формування однакового
підходу до застосування норм права у подібних правовідносинах.
Вирішення
зазначених питань потребує, зокрема:
- чіткого визначення юридичної природи правовідносин,
що виникають у зв`язку зі складенням НАЗК довідки про результати повної
перевірки декларації суб`єкта декларування, з урахуванням її змісту,
функціонального призначення та правових наслідків для суб`єкта декларування;
- формування узгоджених критеріїв віднесення таких
спорів до юрисдикції адміністративних судів, зокрема у випадках, коли
відповідна довідка стає підставою для ініціювання проваджень щодо притягнення
особи до юридичної відповідальності;
- визначення меж компетенції адміністративних судів
щодо оцінки висновків, викладених у таких довідках, та їх співвідношення з
повноваженнями органів, уповноважених вирішувати питання про притягнення особи
до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
- вироблення критеріїв розмежування судового контролю
між адміністративною та іншими юрисдикціями з метою недопущення як дублювання
повноважень, так і виникнення прогалин у захисті прав особи.
…. передати справу на
розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу - судової палати з розгляду справ щодо
виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян
Касаційного адміністративного суду
Матеріал по темі: «Довідка НАЗК поза межами строку проведення повної перевірки декларанта»
Теги:
назк, декларування, недостовірні відомості, щорічна декларація, порог
відповідальності, штраф, адміністративна, кримінальна, необґрунтовані активи
Немає коментарів:
Дописати коментар