Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: цивільна чи господарська юрисдикція у
спорах між асоційованим членом житлово-будівельного кооперативу та кооперативом
04 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/2102/25 (ЄДРСРУ № 134616191#) після
поверненні справи від Великої палати Верховного Суду повторно досліджував
питання: «цивільна чи господарська юрисдикція у спорах між асоційованим членом
кооперативу та кооперативом»?
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону "Про кооперацію"
одними з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності
кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних
зборах.
Відповідно, члени
обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями
корпоративних прав, а відносини між
його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю,
управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої
Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у
справі № 910/7554/18,
від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18).
Статтею 14 Закону "Про кооперацію"
встановлено, що у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які
визнають його статут та внесли пай. Асоційований
член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і
користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу
асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу
право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого
члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого
члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу
(!) При цьому не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах,
предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі
кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в
управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва)
(частина третя статті 14 Закону "Про кооперацію").
15 серпня 2022 року з метою захисту прав інвесторів
будівництва нерухомого майна Верховна Рада України прийняла Закон України №
2518-IX (набрав чинності з 10.10.2022), яким статтю 14 Закону України
"Про кооперацію" було доповнено частиною третьою: "Не
допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності
яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які
залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для
спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва)". Водночас
підпунктом 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №
2518-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени
кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне
будівництво, вважаються повноправними
членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів
відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів
кооперативів та/або його статутними органами.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від
10.04.2024 у справі №750/319/18
спір виник між обслуговуючим кооперативом та асоційованим членом щодо несвоєчасного
виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості (первісний позов)
та у зв`язку з цим про відшкодування майнової та моральної шкоди (зустрічний
позов).
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові вказала,
що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між сторонами
виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання
зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника (п.110) та
погодилася з тим, що суди правильно визначили цивільно-правову природу правовідносин між сторонами, і що предметом
спору була відповідальність особи за несвоєчасне внесення інвестиційних коштів
на будівництво квартир, які передані їй у власність, та відшкодування майнової
і моральної шкоди.
Велика Палата Верховного Суду у справі №750/319/18 вважала, що
правовідносини між сторонами (кооперативом та асоційованим членом цього
кооперативу) мають інвестиційну природу, оскільки насправді виникли з приводу
несвоєчасного виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти
замовника, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
21 січня 2026 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 911/2102/25,
провадження № 12-59гс25 (ЄДРСРУ № 133579214) вказала, що у справах №№ 916/5232/23, 916/2670/23, 916/337/24, 916/5182/23,
916/2671/23 позовні вимоги обслуговуючого кооперативу до асоційованих
членів цього кооперативу стосувались
стягнення заборгованості зі сплати членських внесків кооперативу.
(!!!) Таким чином, у вищевикладених справах спір виник не у зв`язку із
здійсненням інвестиційної діяльності (фінансування будівництва), а стосується
стягнення передбачених статутом членських внесків з асоційованого члену
кооперативу для забезпечення поточної діяльності кооперативу.
Натомість, на відміну від справи № 750/319/18, в якій
предметом спору було стягнення заборгованості зі сплати пайових внесків, спір у
цій справі № 911/2102/25 виник
щодо оскарження асоційованим членом кооперативу рішення його загальних зборів в
частині збільшення розміру пайового внеску.
Відтак, передаючи справу на розгляд Великої Палати
Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду фактично навела судову
практику у трьох різних категоріях справ та не виклала проблемного
правозастосування з окресленого питання при вирішенні справ у подібних
правовідносинах судами різних юрисдикцій чи інстанцій, яке потребувало б
узгодження висновків Верховного Суду, а передача цієї справи на розгляд Великої
Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та
формування єдиної правозастосовної практики.
Водночас у справі №911/2102/25 спір виник не у зв`язку із
несплатою внесків за договором зі здійснення інвестиційної діяльності
(фінансування будівництва), а стосується оскарження рішення загальних зборів
кооперативу.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що
виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками
юридичної особи або між юридичною особою та її учасником, пов`язані зі
створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної
особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини 1 статті 20 ГПК України).
ВИСНОВОК: Підсумовуючи
зазначене вбачається, наступне:
1) Якщо
правовідносини між сторонами (кооперативом та асоційованим членом цього кооперативу)
мають інвестиційну природу, оскільки насправді виникли з приводу несвоєчасного
виконання зобов`язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника,
то справа підлягає розгляду в порядку
цивільного судочинства;
2) Якщо відносини між його членами та кооперативом пов`язані зі створенням,
діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи – господарська юрисдикція.
Матеріал по темі: «Цивільна чи господарська юрисдикція у спорах між асоційованим членом кооперативу такооперативом»
Теги: ЖБК, житлово-будівельний кооператив, придбання нерухомості через
ЖБК, пайова участь, вступ членів, пайовий внесок, вихід учасника, строки виплати паю, Верховний суд, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар