Надання доказів надсилання заяв чи клопотань з процесуальних питань в господарському процесі

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Обов`язок учасника судової справи надавати докази надсилання іншим учасникам справи копій заяв та клопотань з процесуальних питань в господарському процесі 

28 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/1834/19 (ЄДРСРУ № 115408901) досліджував питання щодо обов`язку учасника справи надавати докази надсилання іншим учасникам справи копій заяв та клопотань з процесуальних питань.

Верховний Суд у пункті 4.50. постанови від 26.07.2023 у справі №924/681/22 сформував висновок, що приписи статей 169, 170 ГПК України не містять обов`язку особи, яка звернулася з клопотанням у справі, надавати докази його надсилання іншим учасникам справи, за винятком абзацу 2 частини другої статті 170 ГПК України, а саме до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Тобто надання доказів надсилання заяв чи клопотань, крім заяв, скарг, клопотань чи заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, не є обов`язковим.

Верховний Суд вважає за необхідне відступити від висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 924/681/22 стосовно відсутності в учасника права обов`язку надавати докази надсилання заяви іншим учасникам справи, якщо це не заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення або в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 161 ГПК України, що закріплена у параграфі 1 "Заяви по суті справи" Глави 1 Розділу ІІІ, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Параграфом 2 "Заяви з процесуальних питань" цієї Глави та Розділу ГПК України визначено форму і зміст заяв, клопотань, заперечень, які можуть бути подані, при розгляді справи судом учасниками судового процесу. У цих заявах, клопотаннях, запереченнях учасники викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

Частинами другою, третьою статті 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частини перша - третя статті 170 ГПК України містять загальні вимоги до заяв поданих з процесуальних питань. Так, зокрема така заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) (частини перша, друга).

Положення статей 169 і 170 ГПК України підлягають застосуванню у взаємозв`язку, оскільки норми статті 169 передбачають загальний перелік та порядок подачі заяв та клопотань, а норми статті 170 ГПК України - форму та їх зміст.

Верховний Суд вважає, що частина перша статті 170 ГПК України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (статей 169, 170 ГПК України) слід дійти висновку, що положення частини першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.

Крім того, з урахуванням визначеного статтею 129 Конституції України принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також передбаченого, зокрема, статтею 7 ГПК України обов`язку суду гарантувати дотримання прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо письмово заявлених клопотань інших учасників справи, до заяви про забезпечення доказів мають бути подані докази її направлення іншим учасникам справи.

Подібний висновок містить ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 460/25721/22. 

ВИСНОВОК: Враховуючи викладене, з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норми абзацу другого частини другої статті 170 ГПК України у взаємозв`язку з частиною першою вказаної статті, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку колегії суддів Касаційного господарського у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі № 924/681/22 щодо відсутності обов`язку учасника справи надавати докази надсилання іншим учасникам справи копій заяв та клопотань з процесуальних питань.

 

Матеріал по темі: «Повернення апеляційної скарги з підстав зловживання процесуальними правами»

 

 

 

Теги: заяви, клопотання, процесуальні питання, заяви по суті, докази надсилання, рекомендоване відправлення, повідомлення, сторона, господарський процес, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов

Залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків (ГПК України)

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги

17 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 917/1570/21 (ЄДРСРУ № 107461099) досліджував питання щодо механізму залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (див. постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20).

Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За ч. ч. 6, 7 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Також, згідно з ч. 3 ст. 262 ГПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Тобто, положеннями статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду.

Більше того, після закінчення строку на усунення недоліків, встановленого в ухвалі про залишення тієї чи іншої заяви без руху, досліджується, зокрема, обставини виконання заявником вимог суду щодо усунення недоліків та встановлюється той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення заяви без руху (близька за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20 (ЄДРСРУ № 100610529); Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №15/238-б (ЄДРСРУ № 104603042), від 19.09.2022 у справі №917/80/22 (ЄДРСРУ № 106304015)).

Разом з цим, суд, надаючи строк на усунення недоліків позову/апеляційної, касаційної скарги має враховувати строк на поштове пересилання процесуальних документів (12 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 159/2134/19, адміністративне провадження № К/9901/7221/20 (ЄДРСРУ № 95492905)).

Без встановлення цих обставин у апеляційного суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску/дотримання строку на усунення недоліків та застосовувати за результатами встановлених обставин відповідні процесуальні наслідки, зокрема передбачені статтями 118, 119, частинами четвертою, шостою статті 174, частиною шостою статті 260, частиною третьою статті 262 ГПК України (повертати, відмовляти у прийнятті апеляційної скарги, відкривати апеляційне провадження).

ВИСНОВОК: Верховний Суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

 

Матеріал по темі: «Особливості поштового пересилання процесуальних документів»

 

 

Теги: відправлення документів в суд поштою, пересилання процесуальних документів, пошта, рекомендоване, опис вкладення, строки пересилання пошти, повернення заяви, ухвала суду про повернення, залишення без руху, усунення недоліків, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов