Учасник товариства має
право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової)
вартості майна товариства.
20
серпня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи №
924/147/16 (ЄДРСРУ № 83822618) досліджував питання визначення вартості
майна товариства при виході з нього учасника.
Правова проблема: Законодавством України, яким врегульовано
корпоративні відносини, не передбачено обов`язку з проведення оцінки вартості
частки в статутному капіталі перед її відчуженням та необхідності визначення її
ринкової вартості.
Між
тим, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній в постанові
від 24 квітня 2018 року в рамках справи №
925/1165/14, провадження № 12-38гс12 (ЄДРСРУ № 73896751) вбачається
наступне.
Частиною
першою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено,
що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному
фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь
цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки
прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої
відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та
статутними документами.
Статтями
116 ЦК України та 10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено,
що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з
товариства.
Частинами
першою та другою статті 148 ЦК України (в редакції чинній на дату виходу)
встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти
з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три
місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який
виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати
вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі
товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості
частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо
вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування
майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці
учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати
встановлюються статутом і законом.
Відповідно
до статті 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з
товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини
майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата
провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і
в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства
вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику,
який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в
даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки
в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Згідно
з частиною третьою статті 148 ЦК України (в редакції чинній на дату виходу)
спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою
відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у
статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
Відповідно
до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються
окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
За
змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства
становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають
вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів
господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших
передбачених законом формах обліку майна підприємства.
Отже,
вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати
вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов'язань (тобто
вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі
товариства.
За
наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо
визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати
проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна
товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у
товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою
дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.
Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами
(стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки
експертів.
ВИСНОВОК: Вартість частини майна товариства, що
підлягає виплаті, повинна відповідати дійсної (ринкової) вартості активів
товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих
активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
Матеріал по темі: «Вихід та/або
виключення учасника товариства»
ТЕГИ:
визнання недійсним рішення загальних зборів, визначення вартості майна
товариства, ТОВ, ооо, ТзОВ, статут, корпоративні права, спори, акціонер,
учасник, засновник, установчий документ, судовий захист, Адвокат Морозов
