Правова підстава для продовження та НАСЛІДКИ перевірки державного
архітектурно-будівельного контролю проведеної з процедурними порушеннями
15 квітня 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 0940/1843/18, адміністративне провадження
№К/9901/10220/19 (ЄДРСРУ № 96281082) досліджував питання щодо правової підстави
для продовження перевірки державного архітектурно-будівельного контролю
Частиною першою статті 41 Закону №
3038-VI визначено, що державний
архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів,
спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та
експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,
будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та
будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється
органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих
на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними
організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних
норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт,
визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі
також - Порядок №553, в редакції, чинній на момент виникнення спірних
правовідносин).
Відповідно до пункту 7 Порядку №553
позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи
органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення
позапланової перевірки є: подання суб`єктом
містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або
будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки
достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих
робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про
готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання
зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів
державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора
будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності
підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про
порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної
діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Приписами пунктів 16 та 17 Порядку №553
передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю
посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю
складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У
разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,
будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається
протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері
містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про
зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється
строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно з пунктом 9 Порядку
№553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється
у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або
збудували об`єкт будівництва.
Пунктом 12 Порядку №553 передбачено
обов`язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю
під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у повному
обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний
контроль у межах повноважень, передбачених законодавством, також ознайомлювати
суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного
архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Згідно з положеннями пунктів 16, 17
Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю
посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю
складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі
виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім
акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення
вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм,
стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних
робіт (далі - припис).
Відповідно до пункту 9 Положення про
Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Держархбудінспекція в межах
повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та
законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України,
прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету
Міністрів України та наказів міністерств видає накази
організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Зважаючи на викладене, письмове рішення
керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи
його заступника оформляється
відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави
продовження перевірки.
У справі №826/12176/16
Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 15.05.2020, беручи до уваги, окрім
іншого приписи пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014
№294, дійшов висновку, що письмове рішення керівника відповідного органу
державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється
відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави
продовження перевірки.
Відсутність такого наказу свідчить про
безпідставність продовження перевірки, а відтак є самостійною і достатньою
підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений
Порядком №553 строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень прийнятих за
результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналогічна правова позиція викладена у
постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №822/714/16,
від 23.10.2019 у справі №822/678/16, від
28.01.2020 у справі №820/6909/16, від
26.02.2020 у справі №826/7847/17, від
15.05.2020 у справі №826/12176/16, від
30.10.2020 у справі №802/2298/15-а, від
10.11.2020 у справі №826/17770/18.
Згідно з висловленою у постановах
Верховного Суду від 14.11.2019 у справах №822/863/16
та від 21.10.2019 у справі №822/677/16
правовою позицією, порушенням порядку проведення перевірки є її проведення
після закінчення дії направлення за відсутності доказів на підтвердження
продовження строку його дії та відповідного наказу про продовження строку
проведення перевірки.
Це узгоджується з тим, що направлення
на проведення перевірки є визначеною законодавством юридичною підставою, якою
підтверджується наявність у посадових осіб контролюючого органу повноважень для
здійснення дій з проведення перевірки у межах конкретно вказаного у направленні
строку.
(!!!) Отже, вчинення перевіряючими особами дій з проведення перевірки поза межами
строку, вказаного у направленні, свідчить про те, що такі дії вчинені за
відсутності у цих осіб відповідних повноважень.
Згідно з усталеною правовою позицією,
неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 у справі № 826/10908/18, від 13.10.2020 у
справі № 804/2486/16 лише
дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про
проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій
контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим
органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до
відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності
перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає
визнанню протиправним та скасуванню.
Зважаючи на наведене, порушення порядку
проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про
незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих
за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного
контролю.
Аналогічна правова позиція викладена у
постановах від 15.05.2020 у справі №826/12176/16
та від 17.09.2020 у справі №826/10908/18.
Водночас оскільки підставою для
скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного
архітектурно-будівельного контролю, є порушення порядку його проведення, а тому
виявлені під час такого заходу порушення не можуть вважатись належним чином
зафіксованими і не можуть бути предметом дослідження та перевірки в судовому
порядку.
Аналогічний висновок викладений у
постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №802/2298/15-а
та від 24.11.2020 у справі № 520/2241/17.
P.s. Втім існує і зворотна сторона
медалі, зокрема 17 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів
Касаційного адміністративного суду в рамках справи №
640/4194/19, адміністративне провадження № К/9901/34876/20 (ЄДРСРУ №
94938163 ) вказав, що відсутність окремого наказу про продовження строку
проведення перевірки НЕ
може слугувати самостійною підставою для скасування
результатів перевірки ДАБК.
Детальніше в матеріалі: «Продовження строку проведення перевірки ДАБК: документальне оформлення»
Теги: ДАБК, дабі, державний
архітектурно-будівельний контроль, суб`єкти містобудування, відповідальність
забудовника, замовник будівництва, будівельник, застройщик, судова практика,
Адвокат Морозов