Контроль слідчим суддею за дотриманням розумних строків у кримінальному провадженні

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Контроль слідчим суддею за дотриманням розумних строків у кримінальному провадженні та можливість оскарження такого рішення в апеляційному порядку 

23 вересня 2026 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 757/29843/19-к, провадження № 13-70кс25 (ЄДРСРУ № 140499349) відповідала на питання чи наділяє чинний КПК слідчого суддю повноваженням здійснювати контроль щодо дотримання розумних строків у кримінальному провадженні та чи існує для цього окрема процедура або ж слідчий суддя повинен керуватися загальними засадами кримінального провадження у цих випадках.

Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. 

У ч. 2 ст. 28 КПК встановлено загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. 

Однак на додаток до цього ч. 6 ст. 28 КПК унормовує, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. 

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 114 КПК для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист. 

Системний аналіз наведених положень КПК свідчить, що ч. 2 ст. 28 цього Кодексу покладає на слідчого суддю обов`язок забезпечити розумність строків вирішення ним самим питань, віднесених до його компетенції, а ч. 6 ст. 28 і ст. 114 КПК цього Кодексу наділяють його більш загальними повноваженнями щодо контролю розумності строків досудового розслідування. 

Встановлення слідчим суддею процесуальних строків є однією з форм здійснення судового контролю за дотриманням принципу розумності строків кримінального провадження, який по суті є додатковим процесуальним інструментом, що сприяє належному перебігу розслідування і покликаний забезпечити додаткові гарантії, визначені КПК щодо ефективності досудового розслідування.

Однак важливо зауважити, що слідчий суддя може здійснювати контроль за дотриманням розумних строків як у межах процедур, які прямо передбачені КПК (наприклад, слідчий суддя може встановити строк виконання доручення про проведення слідчої (розшукової) дії на підставі ч. 5 ст. 333, продовжити строк досудового розслідування в порядку ст. 295-1, визначити строк ознайомлення для ознайомлення з матеріалами в порядку ч. 10 ст. 290 тощо), так і поза межами таких процедур (зокрема, ч. 6 ст. 28 і ст. 114 КПК не містять жодних обмежень щодо цього). 

В останньому випадку слідчий суддя по суті керується положеннями, які визначають загальні засади кримінального провадження, до яких відноситься і ст. 28 КПК. Таким чином, це є першою ознакою (критерієм) того, що ухвали слідчих суддів щодо встановлення розумних строків, які прийняті не в межах існуючих процедур, а виключно на підставі статей 28 і 114 КПК, підлягають апеляційному оскарженню (відповідно до наведених вище критеріїв). 

Однак з огляду на загальний характер цих норм мова може йти про дуже широке коло строків, які потенційно можуть бути встановлені слідчим суддею у межах як кримінального провадження загалом, так і окремих процесуальних дій. Це означає, що частина таких рішень слідчих суддів потенційно може мати лише обмежений вплив на кримінальне провадження, але інша частина - вирішальний. 

Отже, другий критерій буде дотримано саме у випадку, якщо така ухвала слідчого судді має не обмежений, а визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом. 

ВИСНОВОК: Таким чином, апеляційному перегляду підлягають ухвали слідчого судді про встановлення процесуальних строків, ухвалені на підставі статей 28, 114 КПК поза межами процедур, які прямо передбачені КПК, за умови, що вони мають визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом.

 

 

Матеріал по темі: «Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про скасування чи відмову у скасуванні арешту майна»

 

 

 

Теги: оскарження ухвали слідчого судді, арешт майна, зняття арешту з майна, клопотання про скасування арешту, накладення арешту, апеляційне оскарження ухвали слідчого суді, власника, судова практика, Адвокат Морозов