Обшук наосліп

 

Адвокат Морозов (судовий захист)

Верховний суд: проведення обшуку після досягнення його мети визначеній в ухвалі слідчого судді 

13 жовтня 2026 року Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в рамках справи № 710/611/24, провадження № 51-877км26 (ЄДРСРУ № 140746485) досліджував питання щодо проведення обшуку після досягнення його мети визначеній в ухвалі слідчого судді. 

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України. 

Відповідно до частин 3, 4 ст. 234 КПК у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора. 

Закон чітко визначає, що таке клопотання про обшук повинно містити відомості, перелік яких зазначено у ч. 3 ст. 234 КПК. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. 

За змістом ч. 5 ст. 234 КПК прокурор, слідчий має довести перед слідчим суддею наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи. 

Відповідно до частини 5 статті 236 КПК обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. 

Якщо мета обшуку досягнута (знайдено відшукуванні об’єкти), то подальші дії працівників поліції виходять за межі ухвали слідчого судді. 

Такі дії слідчого є «обшуком наосліп» («fishing expedition»), суть якого полягає у проведенні широкомасштабного, невизначеного пошуку «навмання» (без наявності чітких, обґрунтованих підозр щодо конкретних фактів чи осіб) з метою виявлення ознак будь-якого порушення. 

За змістом частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. 

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Bersheda et Rybolovlev c. Monako від 6 червня 2024 року (заяви № 36559/19 та № 36570/19) fishing expeditions пошукові заходи, які не мають достатньо конкретних меж і фактично перетворюються на пошук можливих порушень навмання. Посилання на цю практику підкреслює важливий принцип: втручання держави у приватне життя людини має залишатися в межах чітко визначеної законної мети. 

ВИСНОВОК: Такі дії вказують на недопустимість результатів згаданого обшуку, а також інших доказів, отриманих завдяки цим результатам (висновки експертів тощо), виходячи з положень частини 1 статті 87 КПК.

 

 

Матеріал по темі: «ОПККС ВС: дозвіл на обшук за відсутності слідчого та без доказів фіксаціїсудового процесу»

 

 

Теги: обшук, проведення_обшуку, без_ухвали_слідчого_судді, слідчий, прокурор, адвокат, легалізація_обшуку, проникнення_у_приміщення, судова_практика, Верховний_суд, Адвокат_Морозов