Адвокат Морозов (судовий захист)
Рішення, яке може прийняти суд першої інстанції за
наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском
установленого процесуальним законом строку
12 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в
рамках справи № 756/11081/20,
провадження № 14-25цс24 (ЄДРСРУ № 119776617) повернулась до оцінки наявності
підстав для відступу від висновків, сформульованих у постанові від 09 листопада
2021 року у справі №
214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), згідно з якими за наслідками
розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого
процесуальним законом строку, суд першої інстанції може прийняти лише одне з
передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України рішень, а саме залишити
заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до
розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
За цим висновком у разі пропуску строку на подання
заяви про перегляд заочного рішення без поважних причин суд повинен
залишити її без задоволення, а у
відповідача виникає право на апеляційне оскарження заочного рішення з моменту
постановлення відповідної ухвали незалежно від того, коли він отримав заочне
рішення та чи був обізнаний про заочний розгляд справи.
Такий підхід
призводить до того, що відповідач отримує безумовне право на апеляційне
оскарження заочного рішення навіть у разі, коли йому було достовірно відомо про
таке рішення вже значний час, який може вимірюватися як роками, так і
десятиріччями, що очевидно не узгоджується з принципом res judicata.
Підхід, який сформувався у практиці судів першої та
апеляційної інстанцій з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у
справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наразі нівелює значення
процедури перегляду заочного рішення, яка розглядається відповідачем як
формальність перед зверненням з апеляційною скаргою на заочне рішення, що
призводить до неефективності цієї процедури та загалом не відповідає
телеологічному тлумаченню норм, що регулюють заочний розгляд справи.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами
про те, що новосформований підхід Великої Палати Верховного Суду спричинив
численні дискусії та розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які
з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи застосовувалися
судами по-іншому, що не сприяло забезпеченню єдності судової практики у
наведених питаннях.
Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що
відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску
процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про
перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за
відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду
формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання
заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду,
до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про
перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його
поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої
статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.
Тим самим Велика Палата Верховного Суду повертається
до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно
використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду
справи, що є підставою для відступу від попереднього висновку.
ВИСНОВКИ щодо застосування положень статей
126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:
- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України
повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд
заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті
справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене
заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви
про перегляд заочного рішення;
- оцінка поважності причин пропуску строку на подання
заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення
належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком
пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови
відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без
розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її
без задоволення.
P.s. Втім існує і окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду Власова
Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Пількова К. М., Ткача І. В. щодо
постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №
756/11081/20 (провадження № 14-25цс24, ЄДРСРУ № 120067601#) суть якої зводиться
до наступного.
За 2,5 роки після прийняття постанови Великої Палати
Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження
№ 14-74цс21) не змінилося законодавство, не змінився порядок урегулювання
спірних правовідносин, не виявлено ані застарілості правового підходу щодо
правил розгляду заяв про перегляд заочного рішення (у тому числі тих, що подані
із пропуском установленого процесуальним законом строку) відповідно до вимог
статті 287 ЦПК України, ані неефективності такого підходу (який, крім іншого,
слугує процесуальній економії та усуває випадки подвійного звернення до суду
апеляційної інстанції: спочатку для оскарження ухвали про залишення без
розгляду заяви про перегляд заочного рішення, а потім для оскарження самого
заочного рішення) внаслідок змін у правовому регулюванні, ані будь-яких вад
попереднього судового рішення.
Кардинальна зміна Великою Палатою Верховного Суду
підходу до розгляду заяв про перегляд заочного рішення, поданих із пропуском
строку (тобто правил тлумачення та застосування у цьому випадку статей 126,
127, 284, 286, 287 ЦПК України) протягом короткого періоду часу, здійснена
безпідставно та не сприяє утвердженню принципу законності та правової
визначеності, а також суперечить засадам правозастосування, які сформовані
українською судовою практикою та ЄСПЛ.
Однак сама лише незгода більшості суддів цього
складу Великої Палати Верховного Суду з висновками її попереднього складу, за
відсутності інших об`єктивних підстав, не може мати наслідком зміну
тлумачення та застосування норм права.
Матеріал по темі: «Повноваження
апеляційної інстанції в процедурі перегляду заочного рішення»
Теги: заочне рішення,
перегляд судового рішення, залишення без розгляду, поновлення строків, заява
про перегляд, апеляційне оскарження, суд,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар