Адвокат Морозов (судовий захист)
Особливості судового провадження у справах щодо
тимчасового обмеження керівника суб`єкта господарювання у виїзді за межі
України
12 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 120/2322/24,
адміністративне провадження № К/990/27101/24
(ЄДРСРУ № 121577801) досліджував питання щодо особливостей судового
провадження у справах щодо тимчасового обмеження керівника суб`єкта
господарювання у виїзді за межі України.
З 01 січня 2022 року, положеннями КАС України
унормовано, що провадження у справах щодо тимчасового обмеження керівника
суб`єкта господарювання у виїзді за межі України розглядаються судами як за
правилами статті 283, так і за правилами статті 289-2 цього Кодексу.
При порівняльному аналізі наведених норм та інших
положень КАС України, що їх супроводжують, можна дійти висновку про існуючу
суттєву відмінність з притаманними у кожному конкретному випадку своїх
особливостей з розгляду позовного провадження в однопредметній категорії
адміністративних справ.
Це стосується, в тому числі, і мети застосування
положень 283 у порівнянні зі статтею 289-2 КАС України щодо швидкоплинності та
негайного здійснення процесу з метою попередження уникнення особи від виконання
покладеного на нього обов`язку шляхом виїзду за кордон тощо.
Згідно зі статтею 283 КАС України провадження у
справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними
визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів,
зокрема, щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи
або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі
України.
Заява подається до суду першої інстанції протягом
24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду,
за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій
формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу
зв`язку заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу
зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи,
визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що
підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що
додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних
повноважень, що скріплюється печаткою.
У разі недотримання вимог частини другої цієї статті
суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24
години, для усунення недоліків.
(!!!) Невиконання
вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та
доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного
звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж
протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до
суду.
Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за
заявою, якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою
цієї статті;
2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про
право.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює
повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має
право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути
оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.
У разі постановлення судом ухвали про відкриття
провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96
годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до
суду.
Розгляд заяви відбувається за участю
податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків,
стосовно якого її внесено.
Рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7
частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на
судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами
протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на
рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті,
не перешкоджає його виконанню.
У рішенні суду зазначаються:
1) дата ухвалення рішення;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;
3) найменування сторін, їх місцезнаходження;
4) мотиви задоволення судом заявлених вимог з
посиланням на закон;
5) порядок вчинення дій, визначених рішенням;
6) відомості про порядок апеляційного перегляду
справи, строки апеляційного оскарження.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у
десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Частиною першою статті 269 КАС України передбачено, що
у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами
по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
При цьому КАС України для справ, визначених статтями
273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, встановлює окремий порядок обчислення
процесуальних строків (стаття 270), проголошення та вручення судових рішень
(стаття 271), апеляційного та касаційного оскарження судових рішень (стаття
272).
Водночас згідно статті 289-2 КАС України у разі
невиконання у встановлені ПК України строки обов`язку щодо сплати грошових
зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що
призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує
1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240
календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим
органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного
представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового
обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва
нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається
судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.
Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних
справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із
дня їх проголошення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у
десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з
повідомленням учасників справи.
У контексті викладеного варто звернути увагу на те, що
норма статті 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини першої статті 283
цього Кодексу, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового
органу, яка визначена пунктом 87.13 статті 87 ПК України.
Разом з тим, стаття 87 ПК України не визначає з
заявою або позовною заявою має звертатись до суду контролюючий орган за
встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи
або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до
погашення такого податкового боргу.
З огляду на викладене, Верховний суд вважає, що статі
283 та 289-2 КАС України для регулювання одного і того ж предмета визначають
різні види судового провадження.
ВАЖЛИВО: Порівняльний
аналіз статей 283 та 289-2 КАС України свідчить про суттєві відмінності
вказаних судових проваджень:
- відповідно до статті 283 КАС України звернення
контролюючого органу відбувається шляхом подання відповідної заяви, в той час
як згідно статті 289-2 КАС України позовної заяви;
- положеннями статті 289-2 КАС України встановлено
терміни розгляду судом відповідної категорії заяв (48 годин), а положеннями
статті 283 КАС України - не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин,
що зумовлюють звернення заявника до суду).
- стаття 283 КАС України встановлює окремі вимоги до
заяви щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або
постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України,
судового рішення за наслідками розгляду такої заяви, його негайне виконання, а
також визначає окремі умови щодо залишення без руху, повернення та відмови у
відкритті провадження за такими заявами, тоді як положеннями статті 289-2 КАС
України такі вимоги та умови не передбачено.
Ще однією суттєвою відмінністю звернення до суду щодо
встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного
представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України в порядку
статей 283 та 289-2 КАС України, є те що судові рішення за наслідками розгляду
судами першої інстанції справ, визначених зокрема статтею 283 цього Кодексу,
набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у
разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду
апеляційної інстанції. При цьому судові рішення суду апеляційної інстанції за
наслідками апеляційного перегляду справ набирають законної сили з моменту
проголошення і не можуть бути оскаржені.
Тобто, для судового провадження в порядку статті
283 КАС України не передбачено можливості касаційного оскарження судових
рішень, водночас щодо статті 289-2 цього Кодексу такі застереження відсутні.
ВИСНОВОК: З огляду на
зазначене, Верховний суд вважає, що звернення до суду з заявою щодо
встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного
представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України в порядку
статті 283 КАС України є окремим видом судового провадження, яке має бути
ініційоване контролюючим органом протягом 24 годин з моменту встановлення
обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Тобто звернення в порядку статті 283 КАС України
відбувається лише з метою термінового розгляду заяв.
Водночас норми статті 289-2 КАС України не
встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної
заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України,
як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що
свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною
заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається
в загальному порядку.
При цьому норми КАС України не містять застережень
щодо пріоритетності вказаних видів судових проваджень.
Матеріал по темі: «Обмеження для керівників юросіб у праві
виїзду за кордон у разі виникнення податкового боргу»
Теги: податковий борг,
тимчасове обмеження, заборона виїзду за кордон, податковий керуючий, керівник
юридичної особи, постійного представництва нерезидента, реєстрі керівників
платників податків, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар