Висновок Державної аудиторської служби України про
результат моніторингу процедури закупівлі після оголошення переможця, як
підстава для розірвання договору
Норми Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачають процедури
усунення виявлених порушень, процедури закупівлі після визначення переможця,
процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю, а також ані
Законом, ані іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право
органів фінансового контролю вимагати саме розірвання договорів.
На підставі статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення
державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII
(далі - Закон № 2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері
закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку,
встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення
перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та
інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу
державного фінансового контролю.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII
(далі - Закон № 922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення
закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної
громади.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що замовники
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального
страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи
(підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують
потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не
здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких
ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи
державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють
більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному
капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує
50 відсотків.
Згідно зі статтею 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до
річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно
оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом
п`яти днів з дня їх затвердження.
Відповідно до статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи
державного фінансового контролю).
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу
державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або
декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного
фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу
закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового
контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній
системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі,
його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі
підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі,
присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на
веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про
намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого
органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель,
виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері
публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом
державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису
результатів моніторингу закупівлі.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового
контролю.
Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком
заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим
наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106
(далі - Порядок № 86).
У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини
форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства
у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу
закупівлі, із зазначенням:
- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його
виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його
реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до
зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної
реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці
закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок
про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини
допущення порушення).
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів
правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення
суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і
юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від
21.01.2021 р. по справі № 120/1297/20-а та
від 28.01.2021 року по справі № 160/12925/19.
Слід ураховувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від
15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20
яка передбачає, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення
відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам
Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо
відмінити процедуру закупівлі у порядку, передбаченому статтею 31
Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи
та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право
на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не
після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після
укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від
30.11.2021 р. у справі № 420/5590/19.
Так як Державна аудиторська служба України не скористалась своїм правом
своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних
пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування учасника на
відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а
не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від
30.11.2021 у справі № 160/8403/19.
ВИСНОВОК: Все вищевикладене дає підстави стверджувати про протиправність висновку
Державної аудиторської служби України щодо результату моніторингу процедури закупівлі
після оголошення переможця, оскільки здійснення контролю закупівлі повинно
відбуватися до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а не
вже після укладання договору з переможцем закупівлі.
Матеріал по темі: «Моніторинг Держаудитслужбою публічних
закупівель»
«Відхилення тендерної пропозиції через
ненадання інформації, що є у відкритих реєстрах»
Теги:
Держадитслужба, публічні закупівлі, висновок, розірвання договору, недоліки
тендерної документації, ДАСУ, вимога, процедура тендеру, усунення порушень,
Державна аудиторська служба України, судова практика, Верховний суд, адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар