Верховний суд: наслідки зловживання процесуальними або матеріальними
(цивільними) правами
Заборона зловживання процесуальними
правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала
ККС ВС від 30.05.2018 р. у справі № 676/7346/15-к).
Згідно з частиною 1 статті 15 і
частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого
цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа
має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або
майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту,
необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або
оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до
суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його
ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права,
характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Схожі
висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 у справі № 910/13609/20).
В іншій постанові (від 10 лютого 2021
року у справі № 754/5841/17) Верховний суд
вказав, що зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію
всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи)
«використовувала / використовували право на зло»; наявні негативні наслідки
(різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан,
до якого потрапляють інші суб’єкти, чиї права безпосередньо пов’язані з правами
особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб’єктів; для
здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих
фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може
перебувати у конкретних правовідносинах із цими особами, які «потерпають» від
зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи
/ осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не
лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин
і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих
правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших
аналогічних правовідносин).
Цивільні права особа здійснює у межах,
наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх
прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших
осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії
особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання
правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна
додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання
цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання
монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі
недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами
другою-п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми
правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК
України).
Суд може відмовити у захисті цивільного
права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої
статті 13 цього Кодексу (частина третя статті 16 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що
потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання
матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються
як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При
зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або
повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи
процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними
(цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та
інтересу, тобто відмова в позові (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020
року, справа № 318/89/18 (провадження №
61-128св19).
Таким чином, факт зловживання правами
полягає у тому, що дії, які ї складають, вчиняються з видимістю реалізації
законних прав особи. Механізм зловживання процесуальними правами відображає те,
що особа, яка бажає мати певний результат, вчиняє процесуальні дії, схожі на ті
юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.
Наприклад, Верховний Суд неодноразово
констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними
правами, зокрема, на участь в судовому розгляді (неявка), на отримання судових
рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24.09.2019 р. у справі № 755/10138/16-к та від 19.02.2019 р. у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30.05.2018 р. у
справі № 676/7346/15-к).
У процесуальних відносинах, намагаючись
донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші
особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції
щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у
судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики,
образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик
учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду
(суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті
справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у
виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Подібні висновки викладені у постановах
Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), 14 березня 2019 року у
справі № 9901/34/19, 07 листопада 2019 року
у справі № 9901/324/19.
Отже, в якості прикладу можна навести
постанову Верховного Суду в якій останній зазначив, що в разі якщо скарга
містить нецензурну лексику чи образливі висловлювання, то вказане може бути
визнано судом зловживанням особою своїми процесуальними правами та надалі мати
наслідком постановлення судом рішення про залишення такої скарги без розгляду
(постанова Верховного Суду від 24.03.2021 у справі №
937/1056/20).
Між тим, процесуальне законодавство
передбачає конкретно - визначений перелік підстав, які можуть бути визнані
судом як зловживання процесуальним/матеріальним (цивільним) правом із
застосуванням відповідних наслідків.
ВИСНОВОК: При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду
або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов чи застосувати інші заходи
процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними
(цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та
інтересу, тобто відмова в позові.
Матеріал по темі: «Зловживання процесуальними правами: подання окремого позову»
Немає коментарів:
Дописати коментар