Надсилання процесуальних документів (довіреність) в електронному вигляді з
використанням системи "Електронний суд"
11 листопада 2021 року Верховний Суд у
складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 560/10261/21, адміністративне провадження
№К/9901/34705/21 (ЄДРСРУ № 101009628) досліджував питання щодо надіслання
процесуальних документів (довіреність) в електронному вигляді з використанням
системи "Електронний суд".
За правилом абзацу другого частини
восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні
адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають
процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші
процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової
інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного
цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону
України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Отже, надсилання у встановленому
порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання
сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login,
за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного
кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного
підпису.
Таким чином, альтернативою звернення
учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними
законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та
підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення
з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням
власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Аналогічний висновок викладений у
постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19
жовтня 2021 року у справі № 640/32183/20,
від 27 січня 2020 року у справі №160/2171/19,
а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у
справі № 9901/75/21, від 10 лютого 2021 року
у справі № 9901/335/20.
Довіреність фізичної особи повинна бути
посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі
задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи
на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати
постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу
судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з
неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої
прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може
бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Водночас відповідно до частини сьомої
статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в
електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній
формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову
інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок
функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рада суддів України рішенням від 26
листопада 2010 року № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему
документообігу суду (далі - Положення про АСДС).
2 березня 2018 року Рада суддів України
рішенням №17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII
Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про
внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного
процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України
та інших законодавчих актів» внесла зміни до Положення про АСДС шляхом
викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ №17).
Відповідно до пункту 2 рішення РСУ №17
(у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16
від 12 квітня 2018 року) встановлено, що Положення про АСДС у редакції,
затвердженій рішенням РСУ №17, набирає чинності у наступному порядку:
2.1. пункт 21 Розділу VIII
"Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х
"Протоколи" (крім пунктів 12, 15), пункти 3 - 6 Розділу VII
"Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу
судових справ між суддями" - з 15 березня 2018 року;
2.2. Для судів, підключених до модуля
автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є
обов`язковим для його роботи:
- Розділи VIII "Автоматизований
розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення
присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) - з
наступного дня після такого підключення;
Відповідно до підпункту 2.3 норми
Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають
чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та
органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної
судової адміністрації України (далі - ДСА України).
Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня
2018 року «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у
місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації
підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України
(пілотних судах).
Пунктом 1 наказу ДСА України № 247 від
1 червня 2020 року «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем
«Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ № 247) вирішено
запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний
суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних
судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному
адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року - в
Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
Пунктом 2 Наказу №247 визначено, що
пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися
вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу
суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №
30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
(!!!) Отже, з 22 грудня 2018
року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та
інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають
реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Аналогічний висновок викладено у
постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19
жовтня 2021 року у справі № 640/32183/20.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ
«Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17,
з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними
документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу
забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники
судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть
надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім
випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету,
подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що
подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати
судові рішення та інші електронні документи.
Відповідно до пункту 14 розділу XI
«Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17,
всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у
відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи
документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами
реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з
діловодства.
Електронний кабінет - захищений
веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача
з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним
кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ
Положення).
Згідно з вимогами розділу XI Положення
обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з
офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в
підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI
«Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17,
шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного
доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без
такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити
представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на
подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі,
судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують
повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу,
ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та
направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором
форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала
електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній
особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та
направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої
адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Касаційний цивільний суд у складі
Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №486/259/21 дійшов висновку, що аналіз
вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке
можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за
наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих
електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб
електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається
лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою
алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне
доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від
імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів
відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого
електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд»
самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
У постанові від 30 червня 2021 року у
справі №380/830/21 Касаційний
адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання
до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі
звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59
КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник
справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені
шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд»
електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи,
примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного)
представником документу автоматично.
Таким чином, у випадку звернення до
суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти, чи дотримано
учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема чи було його сформовано через електронний
кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.
ВИСНОВОК: Довіреність, видана із дотриманням
зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є
належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Аналогічний висновок викладено у
постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18
лютого 2021 року у справі №300/1329/20.
Матеріал по темі: «Прийняття судового рішення без врахування заперечень сторони опонента»
Немає коментарів:
Дописати коментар