Поняття «переважного права
орендаря» та спонукання до укладання додаткової угоди до договору оренди землі.
27
червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
господарського суду в рамках справи № 923/925/18
(ЄДРСРУ № 82937643) наголосив, що договір оренди землі вважатиметься поновленим
лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у
частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому
відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі
може бути оскаржено у суді.
Правову
позицію щодо розмежування цих підстав сформульовано Верховним Судом України,
зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі №
6-219цс14, Верховним Судом у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.
Отже,
поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений ст. 33
Закону України «Про оренду землі» спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної
підстави продовження орендних прав і обов`язків.
Отже,
належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання
укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі
вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є
встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту
порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість
оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди,
що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.
Аналогічну
правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №
920/739/17, від 15.01.2019 у справі №
922/1464/18, від 12.06.2019 року у справі №
910/11518/18 та ін.
ВАЖЛИВО: Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює
прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших
встановлених судом обставин.
Аналогічна
правова позиція щодо належного способу захисту права орендаря на поновлення
договору оренди за статтею 33 Закону України "Про оренду землі"
викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 910/11518/18, 11.04.2019 у справі №903/847/17, від 04.04.2019 у справі №905/174/18, від 19.03.2019 у справі №908/1805/17, від 19.03.2019 у справі №908/2484/17, від 06.03.2019 у справі №916/600/18, від 20.02.2019 у справі №915/1401/17, від 13.02.2019 у справі №911/3225/17, від 16.01.2019 у справі №908/127/17, від 15.01.2019 у справі №922/1464/18, від 11.12.2018 у справі №921/43/18, від 06.12.2018 у справі №908/1634/17, від 06.12.2018 у справі №915/456/17, від 11.09.2018 у справі №911/1170/17.
В
той же час, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі,
передбачена положеннями Закону України «Про оренду землі», відбувається за
умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення
сторін (рішення Верховного Суду у справі №
312/265/17, № 625/166/18).
Однак,
15 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського
суду в рамках справи № 911/2439/18 (ЄДРСРУ №
83059425) вже конкретизував викладене вище: «частина третя статті 17 Закону
України «Про оренду державного та комунального майна» поняття переважного
права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності
пропозицій інших господарюючих суб`єктів, що містять умови, рівні з умовами
особи, яка наділена переважним правом. При цьому для набуття переважного права на укладення
договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх
обов`язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими
передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає
необхідність досягнення
сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій)
особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого
претендента на оренду, для
чого «орендарю необхідно вчинити певні активні дії для досягнення такої
домовленості»».
ВИСНОВОК: Підсумовуючи зазначене вбачається, що для
набуття переважного права на укладення договору оренди землі на новий термін
недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов`язків за попереднім
договором оренди… необхідні також «активні дії для досягнення такої
домовленості», а відмову та/або зволікання в укладенні додаткової угоди до
договору оренди землі необхідно оскаржувати у суді.
Теги:
переважне право, поновлення договору оренди землі, добросовісний орендар,
мовчазна згода, пролонгація договору оренди, користування земельною ділянкою,
орендна плата, судова практика, Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар