Курсова
різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до
валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та
не підлягає оподаткуванню.
19 липня 2019 року Верховний суд в рамках справи №826/4240/18, адміністративне провадження
№К/9901/14858/19 (ЄДРСРУ № 83142174) досліджував питання прощення (анулювання)
кредитного боргу, як додаткового блага для платника податків.
Суть справи: Правомірність віднесення ДФС суми прощеної (анульованої)
кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу як додаткового блага
на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Вимоги ДФС щодо сплати позивачем військового збору,
обрахованого з такої суми, та зобов`язання позичальника відобразити анульовану
суму боргу у складі оподаткованого доходу шляхом подачі податкової декларації
про майновий стан і доходи є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо
пов`язані із нарахуванням фіскальними органами оподатковуваного доходу позивача
як об`єкту оподаткування військовим збором.
З першу необхідно вказати, що в рамках справи № 813/1290/15, касаційне провадження
№К/9901/26617/18 (ЄДРСРУ № 76190895) Верховний Суд у складі Касаційного
адміністративного суду вказує, що прощені (анульовані) банком за його рішенням
проценти за користування кредитом та підвищені проценти, нараховані у разі
прострочення платежу, не є доходом платника податків та, як наслідок, не
підлягають оподаткуванню та декларуванню.
Аналогічний правовий висновок висловлений в постановах
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від
31 серпня 2018 року по справі № 826/3684/17,
адміністративне провадження №К/9901/53059/18 (ЄДРСРУ № 76166775), від 28 серпня
2018 року по справі № П/811/2909/14, адміністративне
провадження №К/9901/5394/18 (ЄДРСРУ № 76137947), від 15 серпня 2018 року по
справі № 806/831/16, адміністративне
провадження №К/9901/19400/18 (ЄДРСРУ № 76001288) та ін.
Матеріал по темі: «Оподаткування
прощених (анульованих) кредитів: «додаткове благо»»
Згідно з п. п. 14.1.47 п. 14.1. ст. 14 ПК України (тут і
далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) додаткові
блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види
доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо
такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків
трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами
(угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо
передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом
оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час
їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток),
отримані з джерел за межами України.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування
є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим
розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає
оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку
протягом звітного податкового періоду.
З аналізу наведених положень ПК України можна зробити
висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться
матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо
отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього
платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Види доходів, які включаються до загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164
ПК України.
В силу абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту
164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного
доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника
податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не
пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у
разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати
(у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення
рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення
відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто
про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу
до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь
платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було
прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у
річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про
прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий
кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів,
визначених цим підпунктом.
ВАЖЛИВО: У
зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та
спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне
становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали
споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу
XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі
Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних
зобов`язань".
Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація
положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної
валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові
преференції.
Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8
підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, є
невіднесення до додаткового блага платника податку і невключення до розрахунку
загального місячного (річного) оподатковуваного доходу прощених (анульованих)
кредитором сум курсової різниці та процентів, комісії та/або штрафних санкцій
(пені) за такими кредитами. Курсова різниця обчислюється як різниця між
основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за
офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з
іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним
курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених
(анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із
процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми
цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не
погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на
операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за
фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня
2015 року.
(!!!)
Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по
відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів
платника податку та не підлягає оподаткуванню.
В силу колізійного принципу пріоритету норми акта,
виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками
з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не
було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено
з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу
XX "Перехідні положення" ПК України.
Застосування вимог абзацу «д» підпункту
164.2.17 пункту
164.2 статті
164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного
(анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за
правилами, предбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні
положення" ПК України.
Аналогічний правовий висновок Верховного Суду (щодо
пріоритету норм пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні
положення" ПК України над нормами абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту
164.2 статті 164 ПК України) викладено у постанові від 15 травня 2018 року у
справі № 821/1594/17.
ВИСНОВОК:
Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного)
кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої
відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК
України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального
оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом
характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної
реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено
валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.
При цьому, для правовідносин, що виникають у сфері
справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор
обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а
визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та
надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу,
нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них
податку, не впливає на податкові зообов`язання платника податків.
З урахуванням зазначеного вище Верховний суд наголошує,
що під час судового розгляду необхідно з’ясовувати : чи не був погашений
отриманий платником податку банку фінансовий кредит в іноземній валюті до 1
січня 2014 року; чи здійснена операція з прощення (анулювання) банком боргу за
таким кредитом на користь платника податків - позичальника, починаючи з 1 січня
2015 року; чи змінено під час такої реструктуризації боргу валюту зобов`язання
за кредитним договором з іноземної на гривню; чи перевищує сума прощеного
(анульованого) кредитором боргу за таким кредитним договором суму курсової
різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу
XX "Перехідні положення" ПК України і вже в залежності від
встановленого - правильно визначити норми матеріального права, що підлягають
застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне
рішення.
Також, при вирішенні справи визначальним є встановлення і
дослідження обставин щодо складових суми прощеної (анульованої) кредитором
боргу, яка може включати в себе як основну суму кредиту, так і відсотки за
користування ним, комісії та/або штрафні санкції (пеню), а також дотримання
порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, що
дозволить визначити правовий статус прощеної заборгованості й, відповідно,
наявність у платника податків обов'язку сплати податку з доходів фізичних осіб
та відображення їх у річній податковій декларації (Правова позиція викладена в постанові ВС КАС від 31 серпня
2018 року по справі №826/3684/17,
адміністративне провадження №К/9901/53059/18, ЄДРСРУ № 76166775).
Теги: оподаткування прощених анульованих кредитів, прощенная
банком часть кредита, списание кредита, додаткове благо, прощення частини
кредита, анулювання частини кредита, оподаткування кредиту, дохід банку,
розрахунок суми опадаткування, звільнення від оподаткування, судова практика,
Адвокат Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар