Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд: процесуальний порядок розгляду заяви
про відмову від позову, а також наслідки її задоволення судом
22 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 240/19893/22,
адміністративне провадження № К/990/41810/23
(ЄДРСРУ № 118531454) досліджував питання щодо порядку розгляду заяви про
відмову від позову.
Процесуальний порядок вирішення питання щодо наявності
підстав для прийняття відмови від позовної заяви передбачений, зокрема,
статтями 47 та 189 КАС України.
За змістом частини першої статті 47 КАС України
позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до частини шостої статті 47 КАС України суд
не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не
визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують
чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Аналогічні, водночас, більш уточнені положення
містяться у статті 189 КАС України.
Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 189
КАС України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження
у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій
заяві.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою
позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам
наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник
відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє
ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача
від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо
частини позовних вимог.
(!!!) Суд не приймає
відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної
справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують
чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Аналізуючи положення статті 189 КАС України Верховний
Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 640/26219/20 вказав, що відмова від позову
- це спеціальне процесуальне право позивача. Водночас, відмова від позову
має не лише процесуальні, але й матеріально-правові наслідки у вигляді
неможливості звернутися до суду з тотожним позовом вдруге. Суд під час
розгляду заяви про відмову від позову повинен з`ясувати дійсні обставини, які
спонукали позивача до такого кроку.
У постанові від 20 червня 2019 року у справі № 826/14042/16 Верховний
Суд також зауважив, що положення статті 189 КАС України зобов`язують суд, при
розгляді заяви про відмову від позову, перевірити можливість впливу закриття
провадження на правове становище інших осіб, які можуть зазнати порушення
прав, свобод та законних інтересів у результаті закриття провадження в
адміністративній справі на підставі прийнятої судом заяви про відмову від
позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення,
Верховний суд зазначає, що наведеними нормами КАС України передбачено право
позивача, як учасника справи, з урахуванням приписів цього Кодексу та керуючись
наявною у нього метою, вільно обирати вид власної процесуальної поведінки, в
тому числі шляхом відмови від позову на будь-якій стадії судового процесу.
Водночас, із огляду на вагомість процесуальних та матеріально-правових
наслідків відмови від позову у вигляді неможливості звернутися до суду з
тотожним позовом вдруге, складністю однозначно ідентифікувати при власноручному
підписі особу-підписанта, а також з
метою запобігання вчинення іншими особами умисних дискредитуючих дій,
обов`язковою передумовою прийняття такої відмови судом є роз`яснення сторонам
наслідків відповідних процесуальних дій, а також ретельної/якісної перевірки
дійсної відсутності в діях позивача порушень закону чи чиїх-небудь прав, свобод
або інтересів, зокрема учасників справи, що можливо здійснити, за умови
наявності раціональних сумнівів та проявляючи розумну обачність (due
diligence), зокрема, у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Подібний підхід стосовно необхідності розгляду
заяви про відмову від позову у судовому засіданні з викликом сторін
висловлений Верховним Судом, зокрема у постановах від 15 лютого 2022 року у
справі № 640/8497/21 та
від 18 серпня 2023 року у справі № 300/5465/22, де Суд вказав, що вирішення заяви про відмову
позивача від позову, зокрема з метою роз`яснення сторонам наслідків відповідних
процесуальних дій, потребує виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Під час апеляційного провадження право позивача
відмовитись від позову регламентовано положеннями статті 314 КАС України,
згідно із якою позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть
примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі
відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє
ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає
нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та
закриває провадження у справі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції також
наділений процесуальними повноваженнями прийняти відмову позивача від позову
під час апеляційного перегляду судового рішення, яким закінчено розгляд
справи. Водночас при прийнятті такої відмови суд апеляційної інстанції повинен
дотримуватися вимог статей 47 та 189 КАС України, а саме:
- перевірити відсутність в діях особи, що подала заяву про відмову від позову порушень закону;
- перевірити відсутність в діях позивача порушень чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, зокрема учасників справи;
- роз`яснити сторонам наслідки відмови від позову.
ВИСНОВОК: Відмова від
позову - це спеціальне процесуальне право позивача, однак відмова від позову
має не лише процесуальні, але й матеріально-правові наслідки у вигляді
неможливості звернутися до суду з тотожним позовом вдруге, а отже за умови
наявності раціональних сумнівів та проявляючи розумну обачність (due
diligence), суд може розглянути заяву про відмову від позову у судовому
засіданні з викликом сторін.
Матеріал по темі: «Ухвала про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову підлягає апеляційномуоскарженню»
Теги: відмова від позову, отказ от иска, наслідки
відмови, ухвала суду, участь сторін, позивач, відповідач, оскарження, судова
практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
