Адвокат Морозов (судовий захист)
Витребування об’єкту інвестування (квартири) від
третьої особи (добросовісного набувача) на користь якої забудовником повторно
відчуженні майнові права
25 червня 2025 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 553/1091/19, провадження
№ 61-5086св25 (ЄДРСРУ № 128485260) досліджував питання щодо повторного продажу
забудовником квартири (майнових прав) третій особі.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має
право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами
своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у
порядку, визначеному законом.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про
інвестиційну діяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування
об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів,
залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може
здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з
нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових
облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі
об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.
Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону України
«Про інвестиційну діяльність» інвестор
має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом
інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а
також майнові права). Згідно з частиною шостою статті 7 цього Закону інвестор
має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб
безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за
домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження
за обсягом і номенклатурою.
Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні
механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»
визначено, що об`єкт інвестування -
це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті
будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.
Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами
цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові
права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої
діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
У частині першій статті 179 ЦК України надано
визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати
цивільні права та обов`язки. Також у статті 182 цього Кодексу передбачено, що
право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх
виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим
об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права
та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та
визнаються речовими правами.
(!) Майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом у
постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 569/5399/20 (провадження № 61-7682св21), від
01 лютого 2023 року у справі №
569/6009/19 (провадження № 61-3803св22).
Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права
власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності
(права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права
(права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та
права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня
2001 року «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими,
але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його
власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на
певне майно в майбутньому.
Визначення майнового права як права очікування та
повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України,
викладених у постановах: від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15
травня 2013 року у справі №
6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 07 грудня
2016 року у справі №
6-1111цс16.
Законодавством встановлено первинний спосіб набуття
права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право
власності інших осіб, а інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору
з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне
право власності на новостворений об`єкт інвестування. Тобто інвестор після виконання умов інвестування
набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після
завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт
інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації
речових прав на зазначений об`єкт за собою.
Захист майнових прав здійснюється у порядку,
визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений,
захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного
законодавства.
Подібні правові висновки викладено у постановах
Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження
№ 14-8цс21), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20), у
постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 923/447/15.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права,
добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до
статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті
330 ЦК України).
Власник має право витребовувати своє майно від особи,
яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).
Частина перша статті 388 ЦК України містить перелік
підстав, за яких власник майна має право витребовувати своє майно, зокрема якщо
майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у
володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (підпункт 3 зазначеної статті).
Якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не
мала права його відчужувати, власник має право витребовувати його від
добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України у
редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Оскільки після виконання умов інвестиційного договору
інвестор набуває майнові права на об`єкт інвестування, які після завершення
будівництва об`єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації
трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об`єкт з
необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати
об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.
Водночас, інвестор наділений правом вимагати
повернення належного йому об`єкта інвестування від будь-якої іншої особи.
Оскільки слід вважати, що у інвестора
виникло право на об`єкт інвестування з моменту завершення будівництва, то він
має право на його витребування. Судове рішення про задоволення позовної вимоги
про витребування від (стягнення з) відповідача нерухомого майна є підставою для
державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Вказана позиція висловлена у постанові Великої Палати
Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21)
ВИСНОВОК: Якщо спірна квартира (майнові пава на яку набув позивач за укладеним
договором) перейшла у власності третьої особи, то ефективним способом захисту буде саме витребування спірного майна у
добросовісного набувача з урахуванням положень статті 388 ЦК України.
Позивач також не позбавлений можливості відновити свої
права шляхом стягнення з забудовника грошових коштів, які були сплачені ним на
виконання інвестиційного договору та завданих збитків у зв`язку із неналежним
виконанням договірних зобов`язань.
Матеріал по темі: «Витребування нерухомого майна, яке вибуло з володіння власника на підставі скасованого рішення суду»
Теги: право власності, нерухоме
майно, скасування судового рішення, витребування майна, добросовісний набувач,
позовна давність, строк давності, власник майна, сторона правочину,
віндикаційний позов, статті 388 ЦК України, судовий захист, Верховний суд, Адвокат
Морозов
Немає коментарів:
Дописати коментар