Адвокат Морозов (судовий захист)
Умови та порядок відповідальності боржника при невиконанні основного
зобов’язання шляхом стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних
02 липня 2025 року Велика
Палата Верховного Суду в рамках справи № 903/602/24, провадження № 12-19гс25 (ЄДРСРУ № 128845028)
досліджувала питання щодо умов та порядку стягнення індексу інфляції та трьох
процентів річних.
Згідно із частиною другою
статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання
грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
До того ж у силу вимог
частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється
від відповідальності за неможливість виконання ним грошового
зобов`язання.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох
процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного
закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Такий висновок наведено у
постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного
Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.
За змістом вищенаведеної
норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів
річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою
відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є
способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні
матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок
інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне
виконання зобов`язання.
Такі висновки викладені в
постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження
№ 14-241цс19) та №
646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у
справі № 922/3095/18 (провадження
№ 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07
лютого 2024 року у справі №
910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).
Інфляційні втрати та
проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за
прострочення грошового зобов`язання і входять до складу такого зобов`язання
(постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі
Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
Велика Палата Верховного
Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19)
звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму
простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати
інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить
від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних
та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
Також Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження
№ 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового
зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею
625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є
триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох
процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового
зобов'язання до моменту його усунення.
Крім того, Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження №
12-302гс18) вказала, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання
з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його
примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості
не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на
отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України
сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює
природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
ВИСНОВОК: Право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних
виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту
його усунення, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не
припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на
отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України
сум.
Матеріал по темі: «Індексація грошового зобов`язання за неповний місяць»
Немає коментарів:
Дописати коментар