Адвокат Морозов (судовий захист)
Надмірна тривалість кримінального провадження з
урахуванням відсутності результатів досудового розслідування є підставою для
відшкодування моральної шкоди
08 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 362/3654/23, провадження
№ 61-3274св24 (ЄДРСРУ № 122908231) досліджував питання щодо надмірної
тривалості кримінального провадження, як підстави для відшкодування моральної
шкоди.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен
має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого
самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями,
діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх
повноважень.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Загальні підстави покладення обов`язку відшкодувати
завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК
України, згідно з положеннями яких шкода, завдана неправомірними рішеннями,
діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану
органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового)
слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави
характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед
яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює
оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури
або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є
підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на
державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи
бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність,
розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках
вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою
статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного
притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного
заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного
стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої
статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють
правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних
підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої
органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174
цього Кодексу).
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана
фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної
Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх
повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом
місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Положеннями статті 23 ЦК України встановлено, що особа
має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її
прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична
особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її
сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди
визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та
душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його
можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо
вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які
мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються
вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди
визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних,
психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх
тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин,
зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу
і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності,
виваженості та справедливості.
05 серпня 2020 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 644/9923/18, провадження № 61-21892св19 (ЄДРСРУ
№ 90822123) вказав, що пунктом 8 Положення про застосування Закону України «Про
порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів
дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» передбачено, що розмір
сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 Закону і підлягають відшкодуванню,
визначається з урахуванням заробітку, неодержаного громадянином за час
відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи
виправних робіт як адміністративного стягнення.
Розмір цих сум обчислюється виходячи з
середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з
заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення
від роботи (посади), відбування кримінального покарання або
адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону
України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними
діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів
досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної
шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених
цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом
провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної
плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Тобто, законом передбачено, що
розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом
повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.
Такий висновок суду відповідає
правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 грудня 2019
року у справі № 468/901/17-ц (провадження №
61-2934св18); від 21 червня 2018 року у справі №
205/119/17 (провадження № 61-24700св18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03
вересня 2019 року у справі №
916/1423/17 зазначила, що надмірна тривалість кримінального
провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених
тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування
органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну
діяльність; підривом репутації тощо.
Висновки про відшкодування моральної шкоди, завданої
особі надмірною тривалістю досудового розслідування у кримінальному провадженні
викладені також у постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 585/724/19, від 23
вересня 2020 року у справі №
638/14007/17, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 174/207/22, від 07 червня
2023 року у справі №
335/8532/21, від 04 жовтня 2023 року у справі № 607/11835/22, від 26 січня 2024 року у справі № 607/7296/22.
ВИСНОВОК: Отже, надмірна
тривалість кримінального провадження з урахуванням відсутності результатів
досудового розслідування та не вчинення належних і ефективних дій з метою
забезпечення швидкого та неупередженого розслідування є підставою для
відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неефективної діяльності
органу досудового розслідування.
Матеріал по темі: «Відшкодування
моральної шкоди завданої органами досудового розслідування, прокуратури і суду»
Теги: моральна шкода,
тривалість кримінального провадження, досудове розслідування, перебування під
слідством, відшкодування шкоди, судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
