Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки
ступеня ризиків не повинно підміняти проведення податкових перевірок
У постанові
Верховного суду України 02.04.2019 року у справі №822/1878/18
передбачено, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної
дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто
наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та
юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, рішення
суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та
обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які
передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень
повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до
уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути
мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип
обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як
обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші
обставини, що мають значення у конкретній ситуації. При цьому, суб`єкт владних
повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих
припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само
недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе
для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Зазначена правова
позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по
справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р.
по справі №819/330/18.
Виключний
перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної визначено пунктом
11 Порядку № 520, а саме:
- ненадання платником податку письмових пояснень
стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /
розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій
документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій
документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктами 2-4
Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в
реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію
яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової
накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної
податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків
ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом
п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів,
поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію
або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в
Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42
Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку
коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та
письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій
накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією
регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової
накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За змістом
пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання
прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в
реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію
яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні
контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу
платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в
інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо
постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування,
навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні
описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів
(робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої
специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з
особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції
(декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності),
наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У постанові
Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі №560/435/19
(ЄДРСРУ № 86504198) зазначено, що конкретний перелік документів може залежати,
зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх
податкової поведінки.
Слід відмітити,
що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки
за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого
обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні
поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів
за вичерпним і зрозумілим переліком, а невиконання податковим органом
законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та
вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його
протиправним.
Згідно з
приписами п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №
1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких
зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання
чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку
коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про
реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі
надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в
установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації
податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення
відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили,
здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу
десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної
та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому
порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні
суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже,
реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової
накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є
повноваженням Державної податкової служби України.
Окремо,
слід зазначити, що рішенням Комісії центрального рівня не є такими, що
прийняті у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом
вирішення спору в досудовому порядку, не створюють юридичного наслідку
для платника.
Такий висновок
відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від
07.02.2020 року у справі №826/11086/18. У
цій постанові Верховний Суд вказав, що у разі відмови платнику податку на
додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному
реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в
судовому порядку є позовні вимоги: «Про визнання протиправним та скасування
рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування
та, як наслідок, зобов`язання відповідного контролюючого органу вчинити дії
щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі
податкових накладних».
Таким чином,
всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог
податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності
повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за
умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом
блокування реєстрації податкових накладних.
Здійснення
моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним
заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового
кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені
платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення
податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій
податкового органу.
Аналогічний
висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 1740/2004/18 (ЄДРСРУ № 83105330), від 21.05.2019
у справі № 0940/1240/18 (ЄДРСРУ № 81858144),
від 25.10.2019 у справі № 0340/1834/18
(ЄДРСРУ № 85207548), від 12.11.2019 у справі №
816/2183/18 (ЄДРСРУ № 85574619), від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших.
ВИСНОВОК: Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків
коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом і не
повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу
реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Матеріал по темі: «Конкретизація переліку документів для розблокування податкової накладної»
Теги: податкові накладні, виключення з ризикових, подання таблиці,
зупинення реєстрації податкових накладних, реєстр накладних, пояснення,
ризикові контрагенти, оскарження рішення комісії, розшифрування, ПН, РК,
податкова, ДПС, Адвокат Морозов