Адвокат Морозов (судовий захист)
Верховний суд України змінює позицію та вказує, що споживач, право якого
порушене і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22
Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до
суду першої інстанції…
06.09.2017 р.
Верховний суд України в рамках справи № 6-185цс17 досліджував питання
щодо неоднакове
застосування судом касаційної інстанції статті 5 Закону України «Про судовий
збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме
звільнення споживачів від сплати судового збору при поданні апеляційних та
касаційних скарг на рішення що стосуються порушення прав останніх.
Перед усім необхідно
вказати на інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивiльних i кримiнальних справ від 09.08.2017р. № 93-1517/0/4-17 "Щодо
застосування частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав
споживачів" коротка суть якого полягає в наступному: «…норма статті 5
Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного
переліку пільг щодо сплати судового збору», «при визначенні
таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 Закону України "Про захист прав
споживачів"», «…Крім того, судам також слід враховувати, що відповідно до
абзацу другого пункту 6 ППВССУ N 10 застосування передбаченої статтею 22 Закону
України "Про захист прав споживачів" підстави для звільнення від сплати судового
збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції,
оскільки статтею 13 ЦПК споживачу гарантується апеляційне та касаційне
оскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду його
позову.
Між тим в рішенні Конституційного Суду
України № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року, яке є
остаточним та обов'язковим до виконання на території України, також зазначено,
що перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання
позову, визначено у статті 5 Закону України «Про судовий збір» і цей перелік є
вичерпним.
Оскільки спеціальним законом, який
визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його
сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає
застосуванню.
Аналогічна думка висловлена Верховним
Судом України в ухвалах від 16.01.2016 року (справа № 6-3084ц15), від 29.01.2016 року (справа № 6-209ц16), від 03.02.2016 року (справа № 6-228ц16), від 09.02.2016 року (справа № 6-36ц16),
від 01.03.2016 року (справа № 6-484ц16).
Виходячи з того, що статтею 5 Закону
України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати
судового збору, відсутні правові підстави для звільнення позивачів-споживачів
від сплати судового збору за подання відповідної позовної заяви.
Однак повертаючись до зазначеної справи
суд вказав, що відповідно до статті 1 Закон України № 3674-VI від 08 липня 2011
року «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI) судовий збір – це збір, що
справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за
видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень,
передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За правилами статей 79, пункту п’ятого
статті 119, частини другої статті 297, частини другої статті 328, абзацу
третього частини першої статті 358 ЦПК України судовий збір належить до судових
витрат, пов’язаних з розглядом судової справ, які несуть сторони в судах усіх
рівнів, зокрема при розгляді позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги чи
заяви про перегляд судових рішень (Верховний Суд України).
Платниками судового збору є громадяни
України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації,
інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які
звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене
Законом № 3674-VI (стаття друга цього Закону).
Сплата судового збору особами, які
звертаються до суду - це процесуальний обов’язок, який визначається нормами
цивільного процесуального закону (ЦПК України) та Закону № 3674-VI. При цьому
процесуальна норма частини другої статті 79 ЦПК України є бланкетною і в
частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і
звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону № 3674-VI.
Об’єкти сплати судового збору, тобто
процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3
Закону № 3674-VI.
Такими об’єктами є процесуальні документи,
які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга, заява
про перегляд судового рішення тощо). Так само ця норма визначає процесуальні
документи, за подання яких судовий збір не справляється ( частина друга статті
третьої цього Закону)
Стосовно документів, за подання яких
судовий збір справляється, стаття 4 Закону України «Про судовий збір»
установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового
збору так само залежать від характеристики об’єкта справляння – позовна
заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках – у поєднанні з
характеристикою суб’єкта, який звертається до суду).
Пільги щодо сплати судового збору
визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в
цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від
його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо
зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.
Пункт сьомий статті п’ятої Закону № 3674-VI
у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів
за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.
Одночасно частина третя статті 22 Закону
України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати
судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.
Разом з тим від часу прийняття Закону
України «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.
Найпомітніші зміни відбулися внаслідок
прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон
№ 484-VIII).
Законом № 484-VIII суттєво підвищено
ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів,
які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій
редакції і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».
Так, Законом № 484-VIII стаття п’ята
викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій
статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях
відповідно до зазначеного у ній переліку.
За змістом цієї норми Закону з переліку
осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.
Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати
судового збору у всіх судових інстанціях.
Разом з тим зміни в чинній редакції
частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,
відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за
позовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено а тому після набрання
чинності Закону № 484-VIII спостерігається збіг темпоральної (часової) та
змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.
Так, Закон № 484-VIII є спеціальним
законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п’ята цього
закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів,
але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із
Законом № 484-VIII споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають
пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.
При цьому частина третя статті 22 Закону
України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в цій
сфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору за
подання позову на захист своїх порушених прав
З метою подолання такої змішаної колізії,
на думку Верховного суду України , слід виходити з такого.
Згідно з преамбулою Закону України «Про
захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів,
робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і
надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також
визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері
захисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України «Про захист прав
споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів,
передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту
прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати
судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У
регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є
спеціальними до положень статті п’ятої Закону № 3674-VI, оскільки остання
загалом урегульовує питання звільнення різних суб’єктів звернення до суду від
сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об’єкти сплати судового
збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення
споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої
інстанції будь-якого з об’єктів справляння судового збору.
Разом з тим застосовувати частину третю
статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов’язково слід у
системному зв’язку з нормами статей 1 – 6 Закону № 3674-VI, тобто враховуючи
характеристику об’єкта справляння судового збору та з урахуванням правил
врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше
прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.
Як уже зазначалося вище, статті 3 і
4 Закону № 3674-VI визначають, що об’єктом справляння судового збору є процесуальний
документ – позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про
перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового
збору так само залежить передусім від об’єкта справляння судового збору.
(!!!) Аналізуючи норму частини третьої
статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв’язку з
положеннями статей 1 – 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п’ятої зазначеного
закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене
і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону №
3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви
до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового
збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у
Верховному Суді України.
Споживач не звільняється від сплати
судового збору за подання до суду інших документів як окремих об’єктів
справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про
перегляд судового рішення Верховним Судом України, то у таких випадках він
зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до
статті 4 Закону України «Про судовий збір».
ВИСНОВОК: Підсумовуючи вказане, вбачаються
реальні зміни у риториці Верховного суду України, адже спочатку останній
наполягав, що споживач не звільняється від сплати судового збору, оскільки
підлягає застосуванню спеціальний закон - Закон України «Про судовий збір» на
всіх стадіях судового провадження, але зараз навпаки вказує, що тільки суд
першої інстанції має право застосовувати пільги передбачені частиною третьою
статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином…
…очікуємо «наступного покращення» !!!
теги: судебный
сбор, судовий збір, звільнення від сплати судового збору, пільги щодо сплати
судового збору, про судовий збір, про захист прав споживачів, судові витрати,
споживачі судовий збір, судова практика, Адвокат Морозов
