Адвокат Морозов (судовий захист)
Зміст понять «строк договору», «строк виконання
зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» при розірванні договору строк
дії якого закінчився
24 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії
суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/2231/23 (ЄДРСРУ № 122569270) досліджував
питання щодо змісту понять «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і
«термін виконання зобов`язання» при розірванні договору строк дії якого
закінчився.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій
статті 651 ЦК України та частині першій статті 188 Господарського кодексу
України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Виключенням з
цього загального правила є випадки, якщо право на односторонню відмову від
договору передбачене договором або законом.
Відповідно до частин другої та третьої статті 651 ЦК
України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу
однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших
випадках, встановлених договором або законом.
У статті 653 ЦК України визначені правові наслідки
розірвання договору, за змістом якої у разі розірвання договору зобов`язання
сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору,
якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому
порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про
розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення
того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору,
якщо інше не встановлено договором або законом.
(!) Отже наслідком
розірвання договору є припинення зобов`язання, що виникли між сторонами на
підставі такого розірваного договору.
Відповідно до сталої та послідовної позиції Верховного
Суду розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду
з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. До таких висновків
дійшов Верховний Суд й у постановах від 18.11.2019 зі справи № 910/16750/18, від
07.08.2018 зі справи №
910/7981/17, від 14.07.2021 зі справи № 911/1442/19, від 21.06.2022 зі справи № 911/3276/20.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2023
зі справи № 910/8413/21 виснувала
щодо недоцільності розірвання договору, який є припиненим (нечинним) на час
звернення до суду з відповідною вимогою, зазначивши, що задоволення вимоги про
розірвання договору, який вже є припиненим, не тільки не поновить порушені
права позивача, але є неможливим як таке.
Отже, перш ніж розглядати по суті заявлену у справі
вимогу про розірвання договору господарському суду належить пересвідчитись
(шляхом встановлення відповідних обставин та оцінки пов`язаних з цим доказів зі
справи) у чинності такого договору.
При цьому застосування приписів статей 651, 653 ЦК
України має універсальний характер незалежно від правової природи правочину,
якого стосується спір.
Верховний Суд зазначає про те, що Велика Палата
Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 щодо змісту понять «строк
договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання»
відзначила таке:
« 29. Поняття «строк договору», «строк виконання
зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають
різний зміст.
30. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України
строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка
має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний
момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне
значення.
31. Строк визначається роками, місяцями, тижнями,
днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка
має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
32. Строком договору є час, протягом якого сторони
можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору
(частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту
укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть
встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до
укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку
договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало
місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
33. Відтак, закінчення строку договору, який був
належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від
відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під
час дії договору.
34. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін
виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з
приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін)
його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
35. З огляду на викладене строк (термін) виконання
зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від
нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання
за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного
виконання вказаного зобов`язання».
При цьому, як зазначено Верховним Судом у постанові
від 03.04.2024 зі справи № 910/21315/21 погоджена
сторона умова до «повного виконання сторонами своїх зобов`язань» у розумінні приписів
статті 530 ЦК України є нічим іншим як строком (терміном) виконання
зобов`язання, що у даному випадку не збігається зі строком дії договору та є
відмінним від нього. З огляду на те, що сторонами було визначено строк дії
договору, а вказівка на «повне виконання сторонами своїх зобов`язань» не є у
розумінні статті 252 ЦК України строком договору, колегія суддів погоджується,
що строк дії Договору закінчився ще до подання спірного позову.
Отже, встановлення обставин закінчення строку дії
договору, щодо якого заявлено позов про його розірвання, є самостійною та
достатньою підставою для відмови в позові про його розірвання, оскільки
розірвання договору, строк дії якого закінчився, є неможливим як таке.
З огляду на викладене, обставини наявності/відсутності
істотного порушення умов договору однією з його сторін не мають визначального
характеру у вирішенні спору про розірвання договору, строк дії якого
закінчився.
ВИСНОВОК: Отже, «строк
дії договору» та «строк/термін виконання зобов`язання» за своїм юридичним
змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного
між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними
один від одного.
Матеріал по темі: «Доцільність та правомірність розірвання
договору після закінчення строку його дії»
Теги:
розірвання договору, строк дії договору, закінчення строку дії договору,
припинення договірних відносин, виконання договору, невиконані зобовязання,
судова практика, Верховний суд, Адвокат Морозов
